Книга Еви Томпсон «Трубадури імперії» відкрила мені очі на зовсім інший бік російської класичної літератури. Те, що ми звикли вважати шедеврами, часто насправді було інструментом імперської пропаганди. Авторка дуже глибоко і водночас зрозуміло показує, як такі письменники, як Пушкін, Достоєвський, Толстой, не просто писали про «вічне», а й активно формували образ «величної росії», виправдовуючи підкорення інших народів. Особливо вражає, як через художній текст прославлялася експансія, а цілі культури зображувалися як «меншовартісні». Для мене це стало справжнім відкриттям. Це не сухе академічне дослідження, а жива, емоційна і надзвичайно актуальна книга, яка зачіпає за живе. Томпсон пояснює, що культура — це не щось абстрактне, вона має реальний вплив на свідомість людей і політичні процеси. В контексті сучасних подій її робота набуває ще більшої ваги. Вона допомагає зрозуміти, чому росія досі живе в ілюзіях про своє «право» домінувати над іншими, і як у цьому відіграла роль література. Ця книга справді змінює сприйняття — і минулого, і сьогодення. Рекомендую всім, хто хоче не просто читати, а по-справжньому бачити суть речей.