Ешлі Постон

Я зовсім не люблю ромкоми, цю книгу виграла в конкурсі і після прочитання планувала подарувати подрузі, яка більше по цьому жанру, але... я дочитала і тепер книжечка залишається зі мною, і я впевнена, що колись її перечитаю, може навіть не один раз)

Головна героїня, Флоренс Дей, знімає у Нью-Йорку квартиру із найкращою подругою Роуз і працює гоустрайтеркою на відому авторку любовних романів Енн Ніколз. На носі дедлайн останньої за контрактом книги, і Флоренс дуже боїться не впоратись, але після останнього розриву для неї "кохання мертве" і як не намагається, вона не може написати щасливий фінал, а дуже привабливий і дуже педантичний новий редактор Бенджі Андор відмовляється продовжити дедлайн.

Але гоустрайтерство – не єдина таємниця Флоренс. Ще з дитинства вона може бачити і спілкуватися з привидами, як і її батько, а в тринадцять навіть допомогла одному розкрити його убивство і стала відомою. От тільки не в хорошому сенсі. Тому одразу після закінчення школи виїхала до Нью-Йорка і більше ніколи не поверталася у рідне містечко Мейомонт. Аж допоки не помер її тато. А коли Флоренс приїжджає на похорон, то несподівано зустрічає привид свого редактора Бена і вирішує йому допомогти.

У цій простій на перший погляд історії порушено дуже багато важливих тем: стосунки у сім'ї, між батьками і братами та сестрами; почуття провини, прощення і самопрощення; прийняття себе і самовираження; втрата близької людини; справжня дружба і звісно ж справжнє кохання. Хоча для мене це більше про батьків Флоренс, ніж про неї і Бена, мені вони більше подобались як друзі (і взагалі мені більше б сподобався сумний фінал, але я це я, так теж добре). А добродушний чорний гумор (саме так) і кількість посилань на книги і фільми заслуговують окремої відзнаки.

Загалом, книга мені дуже сподобалась, раджу її прочитати навіть тим, хто не дуже по ромкомах.