Ешлі Постон

«Мертві романтики» розповідають історію Флоренс. Гоустрайтерки, яка більше не може писати, бо не вірить у кохання. Але коли з'являється привид її нового редактора, вона починає вірити, що, можливо, вона могла б кохати... за винятком того, що він привид.

Я була зачарована від першої до останньої сторінки цієї книги. Письмо прекрасне і захоплююче. Історія зачіпає почуття розбитого серця, горя, втрати, спогадів, тривоги і впевненості в собі в її романі, що дуже зворушило мене.

Є щось таке в прогулянці під місячним світлом на кладовищі з коханим, що просто промовляє до моєї душі.

Це не відгук на книгу, це особиста думка.
Мені ця книга нагадала історію "Квартира на двох" від Бет О'Лірі

📚Що схожого і різного, для мене:
💫7 років — квартира
👑На Двох — квартира
💫7 років — життя після втрати близької людини
👑На двох — дівчина приходить до тями після аб'юзивних відносин
💫7 років + 👑На двох — пошук себе, особисті випробування, будування особистих кордонів.

Із назви я думала, що буде різниця у віці між героями сім років. Ні, я помилилась.

Це історія про попаданців у часі, де якір — квартира, чи кохання, чи улюблений колір героїв, чи історії їх життя. Щось з цього. Але вони зустрінуться коли...

Вона - PR у видавництві, він — шеф-кухар, якого всі хочуть отримати в якості автора кулінарної книги.

Приємною несподіванкою стали дві ЛГБТ пари — подруги головної героїні — подружжя, які чекають на дитину. І друга — історія коханнях тітоньки головної героїні.
Ці персонажі дуже ніжно вплетені в загальний сюжет ромкому.

📚Цитати, які сподобались:

Зміни - це не завжди погано.

Це не питання часу. Це питання вчасності.

Романтика не в шоколаді.

Мене не потрібно було зцілювати. Мені потрібно було нагадати, що я — людина.

Ще дуже сподобалась асоціація чоловіків із сирами

📚📚📚📚🦊🦊🦊🦊

Мертві романтики: любов, яка живе за межами життя👻

«Мертві романтики» – це ніжна, романтична, іронічна історія, яка водночас змушує сміятися і плакати.

«Флоренс Дей працює гоустрайтеркою в успішної авторки любовних романів. Після жахливого розриву стосунків вона більше не вірить у кохання, тому їй складно писати романи зі щасливим фіналом. Але новий редактор Бен Андор не хоче продовжувати дедлайн книжки, й дівчина вже приготувалася розпрощатися з кар’єрою…

Одного дня Флоренс отримує сумну звістку з дому — помер її батько. Дівчина повертається до рідного містечка, з якого мусила тікати десять років тому через цькування за містичний дар.

Аж раптом на порозі похоронного бюро вона зустрічає вродливого, широкоплечого й дуже спантеличеного привида. І впізнає в ньому… свого редактора».

Авторка майстерно балансує між комедійними моментами, що викликають усмішку, та глибокими емоційними епізодами, які чіпляють за душу.

Читаючи цю книгу, я не могла не згадати одну зі своїх улюблених історій – «Між небом і землею» Марка Леві. Вайби настільки схожі: примарний, майже магічний світ, де реальність і потойбічне  переплітаються. Якщо ви, як і я, обожнюєте такі книги, то «Мертві романтики» стане справжньою знахідкою.

Особливо хочеться відзначити гумор: тут є моменти, коли просто неможливо стримати сміх. Деякі сцени настільки влучні, що хотілось перечитувати їх по декілька разів, а це вже про щось говорить.

Так, фінал досить передбачуваний, але це зовсім не псує враження. Шлях до розв’язки настільки емоційний, смішний і зворушливий, що історія точно заслуговує нашої уваги. Ешлі Постон вдалося створити щось дуже класне – історію, яка нагадує про те, що навіть у найтемніші моменти життя любов, надія і підтримка можуть творити справжні дива💞

Дуже затягнутий сюжет, очікувала більшого. Хоча історія кохання сподобалась.

Мої відчуття, коли я читала цю історію: тепло, затишно, глибоко 💘

Ця історія дуже відгукнулася мені, особливо тим, в якому стані опинилася Клементина, як вона шукала своє і нарешті почула себе🫂

Ця книжка дуже світла і затишна. Тут можна милуватися чарівною любовною лінією та гумором, комфортною і водночас гамірною атмосферою Нью-Йорку. Але ця історія має великий сенс: пошуки себе, вибір своїх бажань, віра у свої можливості, підтримка сім'ї та друзів, вона показує, що не варто гаяти час і сумніватися. Треба жити і наповнюватися🙏

✨Варто завжди вчасно оновлювати паспорт, поєднувати червоні вина з м'ясом, а білі — з усім іншим, шукати роботу, що дає поживу для розуму й серця, і закохуватись, тільки-но любов постукає у двері, адже кохання — це про випадковості.✨

Клементина — мрійлива художниця, яка працює у видавництві. Дівчина, яка кожного свого дня народження сидить навпроти картин Ван Гога і обожнює жовті барви. Дівчина, яка в дитинстві танцювала під дощем зі своєю тітонькою.

✨Вона завжди казала, що танці під дощем дають змогу жити довше✨

Айвен — талановитий ресторатор і шеф-кухар. Неймовірно чуйний, добрий і відданий чоловік. Дуже милий і водночас мужній. Чоловік, який готує незнайомці вечері і запрошує танцювати на кухні. Називає дівчину Лимончиком і говорить про романтику в шоколаді та кохання у лимонному пирозі💛

✨Кохання це запрошення у незвідану далечінь, разом крок за кроком✨

✨Життя змінюється тоді, коли ти цього найменше очікуєш✨

Легка, романтична історія. З елементами фентезі (подорожі у часі), роздумами, коханням та вірною дружбою. А що ще треба весною?

Про що? Климентина сумує за своєю тітонькою, яка заповіла їй свою квартиру. І це житло живе своїм життям, бо інколи ти можеш потрапити на сім років назад або зустріти людину, яка живе тут через сім років. Так сталося з тітонькою, так сталося і з племінницею. Повернувшись на сім років, вона зустріла хлопця з лагідними очима, жагою до життя та прагненням зробити кар'єру у гастробізнесі.

"Але він не повірив би. Я була достатньо дорослою, щоб це знати напевно. Тому що, хоч він і вірив у романтику в шоколаді та кохання в лимонному пирозі, історія про дівчинку, яка жила у майбутньому, звучала надто абстрактно навіть для його вух."

Як і в усіх романтичних творах ці двоє закохаються, але чи є у них майбутнє? Бо в його часи Лимончик (так він її називає) ще не готова до стосунків, а у її часи це вже зовсім не той невідомий нікому хлопець з мрією. Тому вам буде цікаво дізнатися, як там усе вийшло. А ще авторка нам нагадує про необхідність щастя, бо навіть, якщо ти якусь справу робиш відмінно, вона може не зробити тебе щасливим.

Легкий роман, легко читається, приємна атмосфера, чудова написано, рекомендую

Дуже довго я задивлялась на цю історію, але все відкладала, бо майже не бачила не неї відгуків. Але нарешті добралась і ділюся враженнями.

Історія розповідає про гоустрайтерку Флоренс, яка через певні життєві та особисті обставини не може дописати роман, дедлайн якого вже привітно маше їй рукою. Крім цього, у нас ще є цікавий привид-редактор, нетипова, але дуже колоритна родина, затишне містечко, загадки та їх розв’язка у фіналі, від якої у мене навіть трошки пробігли мурахи.

Це нетиповий ромком і саме цим мені він й сподобався. Тут немає забагато банальних романтичних сцен, проте є круті сюжетні лінії про самореалізацію і мрії, важливість нашого оточення та наше відчуття себе у соціумі, здорові родинні стосунки і справжню любов, яке є у всьому, що нас оточує 🤍

Загалом, мені сподобалось, я класно відпочила і швидко проковтнула цю історію. До того ж, я попала в сезон, який описується у книзі, квітучі дерева та грози, що додало неабиякої атмосфери до читання 🌸🌳⛈
Єдине,що я досі мрію, що колись видавництва почнуть зазначати наявність лгбт-ліній у книгах. Бо, коли ти цього не очікуєш і не налаштований на це, то може виникати якийсь дивний дисконнект з твоїми очікуваннями та реальністю.

⛈ “ Я відкинула голову назад і піднесла обличчя до грозового неба.
… тепер, коли я стояла в центрі міста, а моє взуття заливало водою, світ пахнув різким запахом дубів, що вишикувалися вздовж газонів, і солодкістю трави. Він писав, що під час дощу місто затихає.
Але в моїх вухах стояв гучний шум.”

❤️ “ Бо, зрештою, мій тато мав рацію щодо любові. Вона вірна, і вперта, і сповнена надії. Любов - це брат, який телефонує напередодні похорону, аби спитати, як справи з написанням останньої книжки. Це - сестра, котра сварить свою старшу, за те, що та завжди тікає. Це - танцівниця, що кружляє в порожній залі з приводом свого чоловіка й сама собі щось наспівує. … Це - життя, шалене та скінченне. Це - кілька простих слів, написаних від руки петлястим почерком.
Любов - це свято життя і смерті. Вона залишається з вами.“

Добра казка з гумором і багатьма сенсами 🥰 ще порадували посилання, до відомих серіалів, фільмів 2000-х і, звісно, згадувана музика
"я просто люблю історії про кохання. Мені подобається, як вони розмальовують світ у кінематографічну країну мрій, у якій потрібно дотримуватися лише одного правила — жити довго і щасливо".

Клементина — успішна, але дуже нещасна піарниця у невеликому видавництві. Півроку тому вона втратила свою любу тітоньку, яка була вагомою частиною її життя. Тепер Клементина переїхала у її квартиру, а отже їй випав шанс на власні очі переконатись, що квартира така ж чарівна, як про неї розповідала тітонька Анелія.

Досить мила історія з подорожами у часі, але мені не вистачило ось цих переходів у минуле сім років тому, щоб по-справжньому познайомитись і пізнати Айвена. Звісно, що ми не могли побачити його ріст, але мені був занадто різкий перехід з романтика до бувалого шеф-кухаря, тим більше, що ми майже не знали його ні так, ні інакше.

Але мені сподобалось, як авторка пише про їжу😍 Добре, що я була не голодна, бо тут були такі кайфові описи і стільки всього смачного названо!)

Читалось легко, я почала однієї ночі, закінчила іншої. Чудова історія з літнім настроєм (що досить класно підняло настрій, коли в нас тут знов морози)🫶

Клементина працює у видавництві. І отримує у спадок приміщення від тітки. Квартира поза часом, що змішує минуле з майбутнім, неначе акварелі. Робить все, що їй заманеться і коли заманеться. Та існувало два правила, які залишались незмінними:
1. Завжди роззуватися біля вхідних дверей
2. Ніколи не закохуватися
Одного разу героїня прокинулася і побачила незнайомого чоловіка. Ним виявився Айвен, який винаймає квартиру влітку в її тітки та мріє стати кухарем. Хлопець з минулого, а вона з майбутнього провели вихідні разом. Лиш 7 років їх відділяли.
Згодом Клементині дають завдання у редакції, вмовити на співпрацю відомого кухаря. Ним виявляється Джеймс — Айвен.
Вона його зустріла у нинішні дні, через 7 років, але він вже був іншим.
Знову й знову повертаючись до квартири, дівчина відчиняла двері та чекала на хлопця з минулого. І ще більше зближалася з теперішнім Айвеном.
Цю історію можна прочитати за вечір чи день. Ідея не нова, але цікава по-своєму, трохи нагадує фільм "Будинок біля озера".
✨ "Хіба не дивно, як часом улаштований світ? Це ніколи не питання часу, а завжди питання вчасності."
🌟 "Спробувати щось нове не завжди погано."
❤️ "Кохання — це запрошення у незвідану далечінь, разом крок за кроком."

Ця книга далека від ідеалу – є недоліки та плутанина в магії та квартирі. Навіть після прочитання я не до кінця це розумію. Проте друга половина захопила мене, і я зрозуміла, чому ця історія має стільки шанувальників.
Айвен і Клементина – ідеальна пара. Їхні почуття зображені яскраво, особливо боротьба Клементини з власною любов’ю. Їхні моменти разом змушували мене посміхатися та хвилюватися. Хотілося б ще більше таких сцен!
Вона не ідеальна, але загалом книга залишила яскраві емоції.