Любов - це давати, піклуватися, віддале це не жертва, а свідомий вибір людини…приблизно так би я описала цю книгу коротко.
Автор хоче донести до нас, що в теперішньому занадто матеріальному світі любов - це мистецтво, це те над чим постійно працює людина, це постійна віддача і це не про фінанси, це про духовність людини.
А от що Еріх Фромм пише про материнську любов:
«💬 Материнська любов до дитини, котра підростає, любов, що не вимагає нічого натомість, імовірно, є найважчою формою любові, якої можна досягти.»…я повністю погоджуюся з автором🫶🏻.
В книзі описуються всі прояви любові - від любові до Бога до еротичної.
Непогана книга, яка нагадує нам, що ми не роботи, а живі люди, котрі вміють любити, однак любити - це не про взаємовигоду, а про віддачу, турботу та повагу.
Анонім
