Емі Кауфман

Одна з моїх улюблених серій книг це Експансія, і в ненависному чеканні кожної частини я шукаю щось про космос, що сподобалось би мені так само сильно. Я не можу сказати, що саме ця книга дала мені те, що я хотіла, але все ж таки мені було дуже приємно читати. Історії кожного з загону мені справді сподобались, у кожного свій унікальний характер. А ще любовні лінії, які тут розгортаються мене дуже порадували. Особливо любовна лінія головної героїні. Боже, я так вболіваю за ці стосунки, мені так хочеться швидше про них почитати, шо це кошмар. Дуже чекаю, і дуууууже хочу, не зважаючи на те, що ця книга навіть не стоїть поруч з моєю улюбленою серією, але ж не всьому бути таким прекрасним.

Хочу почати цей відгук з відгуку (сорямба) який розміщений на задній частині суперобкладинки: «Ця книжка пиз**** яка класна!»

Дуже важко не погодитись з цими словами.
Це просто чистий дофамін у буквенній формі!

Неймовірно темпова, емоційна, весела, драматична, епічна, крутецька історія з одними з найкращих персонажів евер!
Хімія між цими персонажами настільки чудова й гармонійна, кожен легіонер загону 312 є хоч і на перший погляд типовим персонажем (за своїм класом), але щось в них є таке, що закохує й змушує співпереживати та симпатизувати усім головним героям!
І нарешті, тут головні герої усі, адже навіть оповідь ведеться від кожного члена команди, і нарешті це зроблено як треба, дуже майстерно і гарно.

Для мене це було наче граєш в «Mass effect» в кімнаті з космічним освітленням та саундтреком з Вартових галактики!

Чудово обіграні вставки з лором після розділів, які чудово виглядають в ролі перебивок між розділами, оформлені від імені портативного помічника-ПК, який дуже дорогий до речі, і якому постійно закривають рот, бо він ще й трохи не вміє тримати язик за зубами 😀

Комічні ситуації, стьоб майже кожним персонажем інших, особливо стьоб нашого космічного ельфа відсилками на Володаря Перснів (та ви шо), вперемішку з порятунком Всесвіту, давніми цивілізаціями, особистими драмами, стосунками ну і звичайно фартом

Неймовірне оформлення, форзаци, обкладинки, шрифти, зріз, РМ творить магію з кожною наступною книгою!

Впевнений, що кожен знайде собі свого фаворита із Загону 312, бо персонажі це те навколо чого тут все й працює так як і має працювати в гарній книжці!
І з нетерпінням чекатиму продовження пригод у другій та третій частині.

Шикарний початок року, гарний настрій, трошки суму і просто задоволення, і це точно не все, на що здатні Емі Кауфман, Джей Крістофф, вся команда РМ!

Книга мені видалась нудною і нелогічною. Можливо, ще повпливало те, що читала її одразу після трилогії Макова війна, і на тих емоціях і в порівнянні будь-яка книга програла б. Дуже дивним видалось те що загін носився з Авророю ні з того ні з сього. Взагалі незрозуміло , з чого така відданість їй і її видінням, адже по суті Аврора їм всім незнайома людина. Сподобався натяк на любовну лінію між Авророю і фейчиком. Загалом весь антураж книги мені не зовсім зайшов. А читати описи іншопланетян було максимально дивно. Набагато цікавіше дивитись їх у втіленні від Марвел 😁 Дуже сподобався персонаж Фін, його гумор був влучним і завжди якось сприяв підвищенню зацікавленості до книги і історії загалом. Що з тією планетою щось не так, я починала здогадуватись від самого початку, ще коли укривали всі деталі експедиції. В цілому надто легко проходили всі операції у загону і від цього , це виглядало по дитячому неправдоподібно. В деяких моментах книга тримала інтригу і хотілось дізнатись що ж там далі. Так само як і зараз , хочеться дізнатись що ж там далі в наступних книгах. Хоч книга, як на мене, слабка.

ельфи у космосі, люди з квітами замість очей, погоні, втечі, крадіжки і неможливі місії? так-так, це все про «сходження аврори», і я була абсолютно здивована наповненням, бо прочитала анотацію (не робіть так, це велика помилка) і встигла засумніватися у книжці.

сюжет несеться, локації цікаві і розгортаються перед читачами з різних кутів, персонажі харизматичні і постійно потрапляють в якісь халепи. та все починається з порятунку дівчини, що проспала 200 років, і з зірки військової академії тайлера джонса, який затривожився перед відбором і полетів чілити у космос. тут нас зустрічає одразу 7 головних персонажів. сюжет дещо нагадує «вартових галактики» і «валеріан і тисячі планет» (обидва фільми дуже раджу): у нас є група покидьків, звичайна на перший погляд місія і зайвий член команди на борту, за яким полює ледь не увесь космічний альянс.

мені дуже сподобався сюжет. він легкий, захопливий, з купою гумору і цікавими персонажами (різних рас і характерів), а ще залишає по собі прекрасне відчуття хорошого кінця (попри те, що там не все так добре..). я два дні читала цю книжку і через неї засинала пізно вночі, бо не могла відірватися. останні сторінки просто емоційний струс, бо я і ледь не плакала, сміялася, злилася, закочувала очі. а так треба вміти писати. а ще мені сподобалось, як тут репрезентувалися теми інвалідності, біженців, які тікають від війни, неприйняття, дружби і сімейного зв'язку.

тут є дійсно дуже клішовані жарти, але вони дуже пасують персонажу який їх вкидає. за рахунок того, що ми бачимо історію з точки зору різних персонажів вона виходить більш об'ємна і глибша. але я досі злюсь, бо канонічна пара не зовсім канон для мене, хоч і цікаво дізнатися як же їх стосунки розвиватимуться у наступних книжках (бо кел мені імпонує і за ним дійсно цікаво спостерігати)

цю книжку можна прочитати на одному подиху. вона динамічна і кожен наступний сюжетний поворот затягує вас тільки більше. я дуже хочу дізнатися, що ж там далі, хочу отримати відповіді на свої запитання і більше розкрити персонажів. будьте готові, що перші сторінки можуть вам не сподобатися, бо вони клішовані і хаотичні, але вони потрібні аби краще зрозуміти як влаштований світ і персонажі