Дочитала книгу Еббі Хіменес «Частина твого світу» і що я можу сказати — мені сподобалося. Книга про вихід з аб’юзивних стосунків, становлення себе як особистості та вибір власного шляху Алексіс. Ну і, звісно, про кохання між головними героями, яке стало підґрунтям для змін у житті головної героїні. Цитата обрана для себе: «Якщо ти чогось достатньо сильно хочеш, Алексіс, ніщо інше не має значення.»

якщо чесно, вона в мене йшла важче, ніж дві попередні, тому знімаю пів зірочки - 9/10. але головний герой… ❤️‍🩹 схоже, Еббі Хіменес просто вирішила зробити колекцію чоловіків, від яких у читачок завищуються стандарти 😅 а ще мені неймовірно сподобалося, як у цій книзі переплітаються герої всіх трьох історій. саме тут їхні появи мене вразили найбільше. особливо ближче до фіналу… ці днк-тести, ці відкриття, ці родинні зв'язки... було дуже добре. загалом, чудовий фінал трилогії 🥹

«частина твого світу» — 10/10. троп різниці у віці (вона старша на 10 років), різних світів, маленького містечка, яке стає домом, і кохання, яке змінює не лише людей, а й усе навколо них. це дуже тепла, чуттєва, емоційна історія з чудовим гумором, живими діалогами і героями, за яких переживаєш усім серцем. мені дуже сподобалося, як авторка показала, що поруч із «правильною» людиною ти не стаєш кимось іншим - ти нарешті стаєш собою ❤️ чудовий початок серпня 🔥

«частина твого світу» — 10/10. троп різниці у віці (вона старша на 10 років), різних світів, маленького містечка, яке стає домом, і кохання, яке змінює не лише людей, а й усе навколо них. це дуже тепла, чуттєва, емоційна історія з чудовим гумором, живими діалогами і героями, за яких переживаєш усім серцем. мені дуже сподобалося, як авторка показала, що поруч із «правильною» людиною ти не стаєш кимось іншим - ти нарешті стаєш собою ❤️ чудовий початок серпня 🔥

Мені ця історія спочатку здалась дуже веселою, але чим далі я в неї заглиблювалась, тим далі розуміла що це не на всю книгу. Мене очікували сльози, переживання, страх, здивування та інший спектр емоцій...Я настільки занурилась в книжкове життя головних героїв, що не спала до ранку читаючи. Історія не відпускала ні на секунду. Під кінець читання я була уся в сльозах. Дуже чуттєва і в водночас весела історія. Кінцем книги я повністю задоволена. Якщо чесно, не думала що так швидко закінчу її читати, але я не шкодую що не спала цілу ніч) Щодо головних героїв...В мене новий книжковий улюбленець. Джон...😍🥰🤗 Який же він, бляха, ідеальний! От прям абсолютно в усьому! І в гуморі, і у відношенні до головної героїні, в нього золоті руки і золоте серце. А те що він зробив в кінці для ГГ...я полюбила його ще більше! Ну чому такі чоловіки, є тільки у книжках?) А який він вірний, який він люблячий, уважний, терпеливий, він робить для коханої все, абсолютно все! І водночас як мені краялось серце за нього🥺 Мені аж хотілось перенестись в книгу, підійти до нього і обійняти, забрати усі його переживання і позбавити його страждань. Скільки дівчина його проганяла, скільки намагалась відштовхнути, та він всерівно був завжди поруч, як фізично, так і в думках, хоча сам дуже страждав. Короче він, як каже сучасна молодь, мій новий краш))) Крістен...весела, красива, розумна, успішна, вірна, але така зранена душею🥺.... Стільки багато душевного і фізичного болю😭 Як вона бідна розривалась всередині. Стільки випробувань випало на її долю((( Але вона стійко проживала це все, хоча це було місцями дуже і дуже складно. Вона багато що робила неправильно стосовно Джоша, та я не можу засуджувати її. Деколи прям хотілось її лупанути по голові за те як вона поводилась із Джошем, але я знаходила виправдання її поведінці, бо розуміла що, можливо, чинила б так само як і вона, якби була на її місці, хотіла б щоб мій коханий чоловік пізнав усі радощі сімейного життя. На жаль багато жінок стикаються з тією проблемою, з якою зіткнулась ГГ. Вона хотіла щоб Джош був щасливий. Вона хотіла йому дати те на що він заслуговує. І подруга вона просто чудова! Завжди підтримає, завжди прийде на допомогу, як би їй самій погано не було. Поважаю її за це найбільше!

Не така легка і "ніжна" книжка, як хотілось і очікувалося на початку. Багато про переживання, травмованість, різні загони і проблеми життя, і як з ними справляються. Але, я так розумію, це специфіка така в автора. Я просто хотіла легенький ромком, а отримала про тарганів в голові)

Спочатку це виглядає як класичний ромком: четверо молодих людей, двоє з яких готуються до весілля, а ще двоє — мають стати дружбами. І все ніби розгортається за знайомим сценарієм — Джош поступово розуміє, що відчуває до Крістен щось більше. Але з цього моменту історія перестає бути легкою і передбачуваною. Бо далі — про складне. Про страх втратити кохану людину після ДТП і довгі місяці боротьби за життя. Про стан здоров’я Крістен, який вона довіряє лише найближчій подрузі — і який впливає на її рішення відмовитися від стосунків. Про тиск батьків і їхні завищені очікування. Про боротьбу з безпліддям. Це історія не лише про кохання, а й про вибір. Про те, що не варто вирішувати за іншу людину. І про те, як важливо вміти говорити — мовою, яку зрозуміє той, кого ти любиш: мовою фактів чи мовою почуттів. Мені сподобалось!

9 / 10 " Я братиму на себе всі твої турботи. Єдине, що я прошу, - щоб ти сама тягала свою собачу сумочку" (ст 424) Не знаю чому, та саме ця цитата запала 🙄 Книга не відноситься до "моєї" категорії, та для відпочинку обрала цю книгу, та не прогадала. Я думала, - з огляду на обкладинку та анотацію - що це буде щось легке та банальне в дусі ромкомів-фільмів. Та обкладинка виявилась такою оманливою і це справжня драматична життєва історія, не без своїх "роялів в кущиках". В принципі зміст та старт - очікуваний, - ГГ зіткнулась з авто хлопця, якого невзлюбила, але - во твіст - він виявився тим, з ким вона повинна співпрацювати і підготувати весілля найкращої подруги ( а вони там щось взагалі готували окрмі як stug-party? 😅) І тут пішли серйозні теми. З уроків психології/життя, ми знаємо, що краще "на берегу" озвучити всі свої пробелми, а не грати в "я люблю тебе, але я не для тебе". Не варто вирішувати за когось і влаштовувати "американські гірки" - 🎢 Це і мінус книга і отримала 😆 На початку книги у Крістен є хлопець військовий, який ладний кинути роботу міріх аби бути з панянкою під час її операції, і він знаходиться у зоні бойових дій, телефонує їй раз на тиждень (чи коли вийде). Дівчина його ігнорує, бо дивиться фільми з Джошем, за якого і вирішила, що вона йому не пара (я про Джоша) Драм з другорядними персонажами розбила моє серце 💔 Я до останнього вірила в чудо, та... В кінці хотілося діхнатись більше про Слоан, чи зцілилась вона, і яким стало її життя через 2 роки. Авторка порушує тему безпліддя, і, для розуміння, Крістен лише 25 а вона вже поставла на собі хрест і вирішила, що чудовий сімейний хлопець Джош відмовиться від неї тільки через хворобу. Дуже довго вона його " морочила" (тут уже даруйте, та це правда 😉) Вкотре переконуюсь, і всім то кажу 🤫- "Хлопці, скільки ви б курсів пікапу не проходили, вам не зрвінятися з чоловіком, який був написаний жінкою"