«Закон про шлюб» Джона Маррса антиутопія, яка змушує тремтіти від думки, наскільки легко вона може стати нашою реальністю. У світі, де держава стимулює укладати “розумні шлюби” з алгоритмічним добором партнера й гарантує пільги та комфорт, люди віддають найцінніше - приватність і свободу. У центрі книги - кілька абсолютно різних персонажів. І цікаво, що вони не створені для того, щоб їх любити чи співчувати їм. Навпаки, у кожному з них є щось відштовхуюче, егоїстичне або сумнівне. Це робить історію ще реалістичнішою: читач більше спостерігає, ніж співпереживає, і саме завдяки цьому напруга тільки зростає. Фінали їхніх сюжетних ліній жорсткі, іноді шокуючі, але водночас логічні. Тут немає відвертої фантастичної «казки», усе виглядає страшно ймовірним. І після прочитання залишається тривожне відчуття: а що, якщо наш світ рухається саме до такого майбутнього? Це книга про контроль, про ілюзію щастя під наглядом системи і про ціну, яку доведеться заплатити за комфорт. Читається на одному диханні й змушує довго думати після закінчення.
Найкраща книга, досі в топі моїх улюблених, тримає в напрузі, лоскоче нерви. Те що треба для любителів трилерів.
Я дуже люблю цього автора, моє знайомство почалось з книги "Ув'язнені брехнею" і це було ВАУ. Ця книга, як на мене, слабенька, не достатньо напружений сюжет і навіть нуднуватий... Книга розчарувала, бо так довго її чекала, а почавши читати - чекала, коли вона вже закінчиться....
Якщо це ваша перша книга Марса - відкладіть і купіть спочатку THE ONE. Якщо не перша і автор заходив - вам сподобається. Це класичний Джоні за побудовою сюжету, за прийомчиками, за кількістю паралельних ліній. От ви отримаєте рівно те, на що очікували. Міцненька антиутопія, яка не здається такою ж вже нездійсненною в найближчому майбутньому)
Анотацією до книги є фраза Дугласа Горна "Прагнучи помсти, вирийте дві могили, одну - самому собі", яка якнайкраще підходить до цієї книги. Але про що ж сама книга? Якщо не вдаватися в спойлери, то ми маємо а) Лору ?, матір 3 дітей, волонтерку на лінії підтримки ⚰️;чудову домогосподарку, яка випікає/перекроює/доглядає б) Раяна ?? - вчителя англійської мови та літератури в середній школі, одружений, дружина чекає на первістка в) Шарлоту ? - молоду дівчину в депресії яка шукає порозуміння від чоловіка, але знаходить цю підтримку на лінії для....самогубців г) Нейта (чи Дейвіда) - безхатька, смертельно хворого, для якого єдина розрада - разові зустрічі з сестрою д) Еффі ?? - 16 річну школярку, яка шукає себе в цьому світі і уникає контактів з рідною психічно не стабільною матір'ю е) Тоні - успішного бізнесмена, який знаходиться в роз'їзді з дружиною, має нові щасливі відносити з керівницею благодійного фонду та просто чудовим батьком, який опікується дітьми без жіночої допомоги. Автор вміло "дражнить" читачів підкидуючи певні зачіпки по сюжету. Інколи вони були як "рояль в кущах", інколи це було огидно, інколи - просто шокуюче. Так, не на такий кінець я розраховувала, разом з тим - такий кінець і є логічним для людей, які вірять у власну брехню, самотужки "переписують" власне життя та спогади та без докорів сумління маніпулюють вразливими та/чи не зрілими людьми. Однозначно 8/10
Чудова ідея, прекрасне втілення! Читається на одному подиху, і в кінці кожного розділу якщо не шкіра сиротами, то рот складається в здивоване О. Дуже цікаво, затягуюче, і водночас так багато є над чим задуматись. Відкрила для себе нового автора, йду купляти інші твори)
Котолог
