Чудова книга, ніжні і гарні ілюстрації, цікавий зміст.
Ідеально для подарунків, є закладка лясе.
Анонім
Серія книг "Ожиновий живопліт" британської дитячої письменниці та ілюстраторки Джилл Барклем - це не просто книги. Це неймовірні, затишні видання, які зачарують вас своїм теплом і затишком. Вони пахнуть свіжою травою, польовими квітами, гарячим чаєм і смачним варенням.
Головні герої книги - працьовиті польові мишки, які готують запаси на зиму, варять джем, збирають горішки і гриби, сушать квіти та солять овочі. Всі запаси вони ховають в старому пеньку, а свої будиночки облаштовують між коренями дерев.
Книга наповнена просто чарівними, класичними ілюстраціями, які радують око і гріють душу. Я обожнюю книги в такому стилі, є в них щось душевне і домашнє.
Чудесний подарунок для дітей і просто колекціонерів.
Серія вміщає в себе не тільки сезонні історії, а й багато інших.
Анонім
❄❄❄ Що роблять люди, коли випадає сніг? Радіють, фотографуються, грають у сніжки, катаються з гірки...
А що роблять миші, жителі Ожинового Живоплоту, коли одного ранку виявляють, що все навколо вкрите білосніжно-білим укривалом??? Вирішують влаштувати свято!
"Коли сніг впаде пухнастий,
Замете поля й гаї.
Білим стане терн гіллястий,
Зорі спалахнуть в імлі,
Слід на мишачий загал
Влаштувати Сніжний Бал!"
⛄⛄⛄ Ця чудова історія про зимове свято, облаштування Крижаної Зали, випікання смаколиків і танці аж до ранку, обов'язково сподобається як найменшим читачам, так і цілком дорослим. Ну, а ніжні акварелі не залишать байдужими нікого.
❄☃️❄ Попередня, "Осіння історія", дуже полюбилася 3-річній донечці. "Зимова історія" на мій погляд ще краща. Є в ній щось таке чарівне, що буває лише в зимовій літературі. При чому, тут мова не йде про Різдво чи Новий рік, а саме святкування, яке влаштовують на честь снігу, справжнього СНІГУ, який останнім часом не так і часто радує нас взимку. Таку книгу варто читати добряче надихавшись зимовим повітрям, накатавшись на гірці, навалявшись у снігу і добряче розчервонілими щічками, а тоді вмоститися у зручному кріслі чи ліжечку і згадувати чудовий день, що минув. Дуже атмосферно!!!
❄❄❄ Єдине, що розчарувало мою Улясю - відсутність головної героїні "Осінньої історії". Щойно ми дочитали "Зимову", як вона запитала: "А де Примула? Читай мені про Примулу!!!" Дійсно, у цій розповіді вона взагалі не згадується, але є вже знайомі читачеві пані Ясноока, подружжя Яблуневих, а також з'являються нові головні герої, як подружжя Льонок і їхня четвірка діточок.
Анонім
