Джон Грей

жахлива сексистська книга побудована на гендерних стереотипах. Написана була достатньо давно тому зовсім не актуальна. Книга на мою думку несе тільки шкідливі наративи, і не є корисною для сучасних людей.

Скільки ми існуємо, стільки ж часу знаходимося у тривожних пошуках відповідей на екзистенційні питання: як бути щасливим, добрим, коханим? Як вижити і не зламатися у світі постійних змін та втрат? А що, як ми можемо навчитися більшого і нарешті стати щасливішими тільки тоді, коли забудемо про власні тривоги і приймемо життя і всі його виклики такими, як вони є?

Як це котяча філософія, але не про котів?😅

Ця книга більше про філософські течії та чудово підійде для тих хто, цікавиться філософією.
Тут більше про самопізнання, шлях до щастя.

Коли я побачила назву цієї книги, то відразу подумала, що це саме те, що потрібно для котолюбів.
Але ж як я помилилася, ця книга містить в собі багато негативних моментів про котиків, які не дуже приємно знати.

Якщо розцінювати з боку філософії, то книга містить багато цікавих тверджень, які запамʼятаються надовго.

Мені сподобались 10 котячих правил, думаю, що вони сподобались би всім❤️

Ця книга для тих, хто захоплюється філософією та добре на ній розуміється.

«Люди швидко втрачають людяність, а коти не перестають бути котами»

Книга для тих, хто і без неї знає, що коти розумніші за людей.

Мені хотілося би більше історій саме про котів, але порівняння людської філософії з котячою це цікавий експеримент, який вкотре доводить, що ми еволюціонували, але не використовуємо свої переваги на благо собі.

Купуючи "Котячу філософію" я очікувала, що це будуть легкі і, можливо, трохи іронічні роздуми про сенс життя, всесвіту і всього решти, але ні.
Книга виявилася зібранням позицій філософів різних епох на теми щастя, кохання, етики тощо, коротких висновків автора та історій про котів, які мають ті висновки ілюструвати, але, як на мене, далеко не завжди це завдання виконують.

Закликаючи не ускладнювати, автор, у той же час, викладає текст у досить складній формі. Деякі речення доводилося перечитувати повторно щоб зрозуміти думку, тож вже на середині цієї малесенької книжечки я втомилася та занудьгувала.

Загалом мені сподобалися десять котячих секретів хорошого життя, проте формула "очікування-реальність" від книги в цілому зовсім не склалася.

Знайшла інструкцію до свого чоловіка...😉

Джон Грей - американський сімейний психотерапевт, викладач і письменник. Він присвятив цю книгу своїй дружині Бонні і вирішив поділитися з сімейними парами тією мудрістю, яка прийшла до них з роками сумісного життя.
В цій книзі Джон Грей пояснює, що чоловіки та жінки - дуже різні та по-різному сприймають світ. Звідси - стільки непорозумінь.Тому, автор пропонує засвоїти нам особливу спільну мову, що дуже потрібна для взаєморозуміння.

Насправді ця книга потрапила мені до рук дуже вчасно. Читаючи її, я відкрила для себе багато цікавого. Якби ж я прочитала її раніше, то зберегла б свою нервову систему🤨🤔!
Дуже багато в цій книзі зводиться до однієї індіанської мудрості: "В моменти невдач і переживань чоловік має звичку ховатися у своїй печері. І не слід приймати це на свій особистий рахунок, бо таке іноді буває. Це зовсім не означає, що чоловік не любить дружину, він неодмінно повернеться. Але найголовніше - ніколи не намагайтеся піти за ним у печеру. Якщо жінка спробує зробити це, жахливий дракон🐉, покровитель печери, обпалить її своїм вогненним диханням🔥".
Автор показує нам різні приклади поведінки чоловіків і жінок та правильний напрямок, в якому ми маємо рухатися.

Звичайно, цей твір - не панацея від усіх життєвих проблем. Проте, кожна жінка і чоловік зможуть знайти для себе щось потрібне. Читати раджу дозовано і переосмислювати пройдений матеріал)

Тому, коли прийшовши з роботи мій чоловік біжить до ліжка, вмикає телевізор, а я в свою чергу електропилу), беру цю маленьку книжечку, перечитую і сама себе заспокоюю: "Ох ти ж, печерний чоловіче, я ж тобі покажу, хто в домі господар!"😂