Дженні Гендрікс

Почнемо з того, що я гадки не маю, чому взагалі вирішила придбати цю книгу. Можливо, річ у тому, що я люблю роуд-сторі, а обкладинка саме на неї й натякала. А може, просто зачепила нетривіальна назва (зараз книги без “попелу” та “королеви” на обкладинках — на вагу золота). Але хай там як, а я отримала неочікувано приємні враження від роману.

Сюжет крутиться навколо дівчини з дуже релігійної родини та її сміливої подорожі у сусідній штат заради проведення аборту (бо її хлопець виявився ще тим козлом-аб’юзером) та завоювання власної свободи. І все це в секреті від батьків та подружок, у компанії шкільної вигнанниці та просто трохи дивної Бейлі.

Книга сподобалася з перших сторінок, і от вже я дочитую її буквально за чотири години, у вечір того дня, коли почала. Давно я не ковтала книги за один день, навіть не згадаю, коли востаннє таке було. Звісно, вона досить тоненька й має великий шрифт, але головна заслуга легкого читання належить авторам. Стиль тут простий, веселий, з безліччю відсилок на масову культуру та життєвих жартів. Та і в цілому роман максимально “приземлений”, без зайвої романтики, хоч і не без дурнуватих подій аля “рука-лице”.

Це книга-подорож двох дівчат, під час якої з ними трапляються різні халепи та курйозні ситуації, і її варто прочитати хоча б заради Бейлі. Мабуть, у всіх в школі є чи була така відлюдкувата дівчина, яку всі зневажають, а вона насправді краще усіх відмінників-активістів разом взятих, бо жива та справжня, без лицемірства та показних емоцій. Мені сподобалося, як її розкрили під кінець і як головна героїня змінилася й подорослішала за ці кілька днів у поїздці. Ну, в принципі, назва саме це й обіцяла, чи не так?

Окремо хочеться сказати про видання. Зазвичай я критикую м’які обкладинки, але тут та ситуація, коли вона настільки приємно зроблена, що книгу не хочеться випускати з рук. Буквально.

Прочитавши анотацію книги, я вирішили, що це буде легке та кумедне читання, попри те, що тема порушена в книзі досить важлива й не така вже й проста. І я не помилилася.
⠀
Це справді було кумедно та легко. Цю історію можна прочитати за день. Усе завдяки величезній кількості діалогів та написанню від першої особи.
⠀
Це підлітковий роман, але він має обмеження - 16+, адже авторка порушує важливі теми: незапланована вагітність, аборт, ЛГБТ. Крім того, у книзі багато моментів мене бентежили:
- дівчата, які крадуть автомобіль;
- дівчина, яка не проти покурити травку?
- дівчата, які готові стрибати на потяг (але ж це небезпечно).
⠀
Звісно, головним героїням вже 17 років, але вони не повнолітні. У книзі немає якогось зазначення, що це небезпечно і що так робити не варто. Це було трішки для мене дивно
⠀
Справді у книзі багато адреналіну. Дорогою до місця призначення з дівчатами чого тільки не стається - і дивний водій, і нахабні парубки, і стриптиз-клуб, і релігійні фанатики, і сплячі корови. Усі ці пригоди розкривають героїнь з іншого боку. Так, Вероніка розуміє, хто її справжні друзі та якою вона є насправді. Для Бейлі подорож стає можливістю ще раз зустрітися з важливою людиною та зрозуміти себе.
⠀
Щодо стилю, то авторка дуже просто пише. Багато діалогів, мало описів, без деталей - за рахунок цього книга легка в читанні та сприйнятті. І це зрозуміло, адже це янг-едалт.
⠀
У той же час авторка порушує важливу тему - аборт та право жінки самій розпоряджатися своїм тілом. Також багато уваги приділено питанню справжньості, пошуку себе, дружбі. Але все написано у занадто гумористичному, як на мене, стилі, що не дає можливості глибоко зануритися в ці питання.
⠀
Загалом книга досить непогана і власне підліткам може бути цікавою.
⠀