Мені в цій книзі сподобалося абсолютно все. На мою думку, це ідеальний детектив: він не нудний, сюжет тримає темп - не провисає, але й не мчить надто стрімко. Жодних питань щодо логіки подій чи вчинків персонажів у мене не виникало. Розслідування вибудуване дуже переконливо, а фінал виявився непередбачуваним, проте без відчуття рояля в кущах. Герої справді викликають співпереживання, а сюжетна лінія з минулим головного героя просто розбила мені серце. Одним словом, це один із небагатьох детективів, який мене по-справжньому захопив.
Майстерно прописаний детектив. Мабуть, не раджу його читати саме влітку, бо зимою ця книга одними описами Австралійської спеки зігріває сильніше батареї. Так, кінцівка доволі неочікувана, і як для початкового роману письменниці написано дуже якісно, як і розкидані повсюди підказки. Читається легко, мотивація персонажів логічна і чітка. Раджу.
Події в книзі відбуваються у самій глушині спекотної Австралії. Брати Нейтан і Баб за довгий час нарешті зустрілися на своїй землі біля могили скотаря, але причина зустрічі не надто приємна, адже там знайшли тіло їхнього середнього брата Кемерона, який помер жахливою смертю від зневоднення. Кем був успішним землевласником, хорошим господарем, мав дружину й двох доньок. Чим він керувався, коли покинув автівку й пішки під палючим сонцем пішов через пустелю‽ Звістка про його смерть вибила родину з колії, а старший брат Нейтан ніяк не може позбутися відчуття, що щось в цій смерті не так. По дрібці він збирає інформацію, щоб скласти пазли докупи й дізнатися правду. Чи сподобається йому ця правда? Персонажів у книзі не так багато і я не могла зрозуміти, що ж за таємниця тут криється, у кого з них скелети в шафі. Оповідь не динамічна і навіть трохи розтягнута і я все думала, ну коли ж уже почнеться щось відбуватися, хоча читалося легко і досить швидко. Дуже гарно описана ота страшенна спопеляюча спека з червоною курявою (аж відчувала її), депресивність, відчуженість і самотність місцевості. Книга не усім зайде, бо як уже згадувала, динаміки тут мало. Але фінал! Фінал мене вразив! Якісь припущення щодо смерті Кемерона я, звісно, робила, але до такого не додумалася. Це було дуже болюче і вражаюче.
"Люди, відчуваючи великий біль, завдають великого болю іншим". Завжди думала, що трилери - це зовсім не моє чтиво. Як же я помилялась! Психологічний трилер Джейн Гарпер "Заблудлий" мені дуже сподобався. Події книги відбуваються у найспекотнішій частині Австралії. Двоє братів Нейтан і Баб зустрічаються за дуже трагічних обставин: виявлено тіло їх третього брата Кемерона, який загинув страшною смертю під палючим сонцем. Все нібито вказує на самогубство. Але чому Кемерон, покинувши машину, повну води і харчів, свідомо скоїв таке? Найстарший брат Нейтан потроху розмотує клубок сімейних таємниць, занурюючись у свої найпотаємніші спогади. У книзі є все: суперечки між братами, нестерпна самотність, яка спалює зсередини, ніжні почуття, коли знаходиш рідну душу, непрості відносини з сином підлітком. Та найбільше мене вразило насилля у сім'ї братів. Це те, що в' їлося у ще незрілі душі дітей і чого не так легко позбутися. Як часто ми на підсвідомому рівні, не бажаючи цього, переносимо модель поведінки наших батьків у свою власну сім'ю? Фінал мене болюче вразив у саме серце. Такого я точно не очікувала! Цей трилер я однозначно дуже рекомендую!
Котолог
