Хочу сказати, що ця книга просто блискуча, і я закликаю всіх – незалежно від політичних поглядів – її прочитати. Попри те, що Дуглас Мюррей вже має за плечима кілька чудових робіт, цього разу він перевершив сам себе, створивши вражаюче, викривальне й зрештою трагічне дослідження сучасного світу. У цій книзі автор торкається безлічі суперечливих тем, які впливають на життя європейських країн та постійно з’являються в новинах: безпрецедентний наплив іммігрантів (раніше їх вважали біженцями, але це твердження вже неодноразово спростовувалося – більшість "біженців" виявилися нелегальними економічними мігрантами), різке зростання сексуальних злочинів у Європі, культурне самобичування західних країн, рух Black Lives Matter, народжуваність серед іммігрантів, зіткнення між ліберальними суспільствами та ісламськими громадами тощо.
Більшість із цих тем, особливо імміграція та іслам, залишаються табуйованими, і людину можуть назвати ксенофобом лише за те, що вона піднімає ці питання. Мюррей описує, як такі терміни, як "ксенофоб" та "расист", настільки часто зловживаються і перекручуються, що втратили свою колишню силу. Протягом усієї книги автор майстерно аналізує ці теми виважено, обґрунтовано і водночас витончено.
Я погоджуюся з Мюрреєм у тому, що європейці часто зосереджуються лише на темних сторінках своєї історії, водночас ідеалізуючи інші культури, розглядаючи їх лише з найкращих боків. На мою думку, крайні ліві отримали надто великий вплив у академічній та медійній сферах, що й дозволило їм зробити цей шкідливий світогляд нормою. Але ж усі культури мають як позитивні, так і негативні аспекти! Мюррей висловлює ці думки набагато точніше, ніж міг би хто-небудь інший, і саме тому я ще раз закликаю вас прочитати цю важливу книгу та відкрити свідомість до її змісту. "Самознищення Європи" безперечно стала для мене найкращою книгою нон-фікшн цього року.