Дорж Бату

Коли всі вперто бачать у тобі кого завгодно, тільки не тебе самого, може статися так, що з часом ти забудеш, хто ти.

І так, Моцарт помирає у 18 столітті. Одна з причин — його отруїв

Сальєрі, друга — перебір з ртуттю (підбадьорливі настоянки). І раптом з'являється посеред Нью-Йорку 21 століття. Його забирають у поліцейський відділ, щоб дізнатися хто він і чому у такому дивному одязі. Тут ми знайомимось з "типовою поліційною парочкою з голлівудських фільмів" - Козінський і Бріджес.

Моцарт був розгублений і не розумів що коїться. На допомогу детективи визивають Стейсі-мігрантка з України, яка незаконно перебуває на території США. Завдяки їй і починається життя Моцарта 2.0

Неймовірно цікава та невимушена історія. Від неї на серці стане легше. Цю книгу точно буду перечитувати. Також було приємно усвідомлювати, що розумієш про що йдеться (музична сфера).

- Цей момент мене неабияк розчулив:

«Нарешті Моцарт змахнув рукою і настала тиша. Така цілковита, що чути було, як стукають серця. Граптом, наче грім під час весняної грози, вдарили аплодисменти. Усі повставали з місць і аплодували так, ніби від сили, з якою вони б'ють долонями, залежить їхнє життя. Зал ревів, як гірський потік.

24 абсолютно різних історій. Якісь були слабші, але більшість історій були дуже цікаві, приємні, атмосферні, глибокі.
Легко читається, тому в період свят саме те, що треба.

Книга створена для тих, хто шукає затишку в серці зими і вірить у чудеса. Її обов'язково варто прочитати, якщо хочеться поринути в атмосферу тепла і святкового настрою! Ми читаємо її кожного року перед святами

Захоплива книга про легендарного композитора Вольфганга Амадея Моцарта, який опиняється в сучасному Нью-Йорку. Книга незвично поєднує історичну постать Моцарта з сучасним світом, додаючи до цього гумор, пригоди та фантастику. Легкий, але водночас глибокий сюжет, який змушує замислитися над тим, як би генії минулого почувалися в сучасній реальності. Тут є навіть український слід: головна героїня Стейсі, яка додає історії особливого шарму, є українкою.

Ці історії наших 🇺🇦 авторів подарують настрій свята, радості, чудових емоцій 😌

Кожна з них наповнена теплом, одухотвореністю, навіть коли має сумний присмак...🥹
Зима ще не закінчилася 🤓

Занурення в теплі моменти, кожна з історій є різною, часто - моменти з мокрими від емоцій очима 🥹✨
І об'єднує їх - теплота Різдва ✨

📑"Кожна людина народжується ціла і цілісна, а тому їй не потрібен хтось, аби почуватися повноцінною і щасливою"
📑 "Нічого не відбувається просто так. Ми все творимо своїми руками"
📑 "Малювати словами те, що не побачиш очима"

Рекомендасьйон 👌

Якось ця книга залишила мене з доволі змішаними враженнями. Я думала, що отримаю збірку теплих, милих різдвяних історій, які пахнуть мандаринами, затишком і святковою магією. Але більшість оповідань виявилися похмурими, і атмосфера здалася зовсім не тією, яку хочеться відчути на свята.

Самі історії здалися одноманітними – не було чогось такого, що зачепило б серце чи викликало посмішку. Звісно, декілька моментів були цікавими, але загалом це не той збірник, який створює різдвяний настрій. Можливо, я просто очікувала чогось іншого – більше світла, теплоти й радості.

Якщо чесно, мені не дуже сподобалось. Можливо, комусь така книга зайде, але я її перечитувати точно не буду.

«Коли сніг пахне мандаринками» - це, на мою думку, справжня різдвяна книжка, яка знову дає повірити у дива та магію Нового року та Різдва. Головні герої - підлітки, які з тих чи інших причини зневірились у магії свят, але все таки жива бувають, і ми це можемо побачити на наглядному прикладі наших героїв. Неймовірно атмосферна книга🥰

Коли після 321 сторінки збірки рідзвяно-святкових історій не можеш виділити кілька найкращих - це означає ,що збірка просто чудова!

По-перше, якось дуже цілісно укладені оповідання, логічно ,як мені здалось.

По-друге, вони настільки різні сюжетно, що перед очима завжди калейдоскоп нових вражень.

Трохи казки і магії, любові і розчарування, втрати і надії ,але понад усе - багато віри в диво 😇

Це вже друга святкова збірка,яка дуже сподобалась! Кожне оповідання особливе. Цікаво,як на мене, буде і дітям, і дорослим. Цю збірку можна сміливо брати на позакласне читання на уроках української літератури - тут точно є що обговорити з дітьми

Що ще?)Дуже рекомендую!

Це справжня зимова казка, яка огортає теплом та занурює у свято ще з перших сторінок. Ця книжка — як затишна ковдра в холодний вечір, коли за вікном заметіль, а вдома розливається світло від ялинки. У ній ви знайдете не лише історії про зимову магію, а й чудові, такі знайомі дитячі спогади, які нагадують, як пахне святкова атмосфера мандаринками й хрумким снігом.

Автори та ілюстратори книги змогли створити справжній шедевр, де кожна сторінка наповнена теплом і турботою. Історії тут — неначе листівки з дитинства, вони добрі, щирі й змушують задуматися про те, що для кожного з нас означає зима. Це мандри до спогадів про перше святкове диво, перший подарунок, перший смак мандаринок, що змішується із запахом снігу.

Книга чудово підходить для читання всією родиною — вона відкриває двері у світ, де дорослі можуть повернутися в дитинство, а діти відчути, що таке справжня зима з її магією і затишком. "Коли сніг пахне мандаринками" — це як запрошення провести час разом, посміятися, трохи помріяти й повірити, що зима завжди може подарувати маленьке чудо.

Ця книга стане прекрасним доповненням до зимових вечорів і точно залишить по собі теплі спогади, які хочеться зберігати ще довго після завершення зимових свят.

Вольфганг Амадеус Моцарт помирає у 1791 році,і,як по магії, прокидається посеред вулиці у 2018му. Притягнення в поліцію,знайомство з українською емігранткою Стасею,літаки,мобільні телефони,метро,дивний одяг, і кілька інших відомих постатей-потраплянців, все це очікує нас і Моцарта під час його пригод у пошуках вирішення загадки його потрапляння в сучасний світ.

Дивовижна книга котра огортає як плед і читається на одному диханні. Автор прекрасно зібрав до купи сучасність і минуле,тим самим наче даючи другий шанс самому персонажу,Моцарта,і нам,уявити яким би був він,та інші постаті котрі з'являтимуться протягом сюжету,якщо б жили з нами.

Мене книга підкорила,в першу чергу,саме тим,що головним героєм є Моцарт,композиції котрого я грала на фортепіано(фото в каруселі,я там така серйозна🤠)коли вчилася у музичній школі,і біографію якого вивчала на уроках музичної літератури,і приємно було що деякі з реальних фактів була використана Доржем Бату. Так приємно було знову зустріти старого друга в новий рамках його існування.

Потраплянці,в цілому,вже побита тема,та автору вдалося зробити щось нове,і те,що явно запам'ятається в потоці схожої літератури. Один лише задум з QR-кодами чого вартий,атмосфера передається одразу.

Гумор,легкість,і улюблена тема-музика,складові котрими мене книга охопила і не відпускала до самого кінця,хоча не закінчилась так ,як я собі думала😂 саме тому,обов'язково читатиму "Коко 2.0" щоб отримати відповіді на запитання котрі мене цікавлять.

Книгу рекомендую для легкого читання,якщо хочеться розвантажити мозок і отримати задоволення.

Франческа - неймовірна напарниця, геніальний математик, за сумісництвом ходяча катастрофа та організатор "веселощів" на робочому місці.

В книзі описані події звичайних робочих буднів працівників НАСА, що відповідають за траєкторію та орієнтацію сателітів, підведенням космічних кораблів на підхідні орбіти до міжнародних космічних станцій.

Спочатку автор записував ці історії у вигляді коротких оповідань і давав почитати друзям, розміщував у соцмережах, але згодом зрозумів, що їх назбирається на цілу книгу.

Книга дуже добра і легка в самому хорошому значенні цього слова. Багато історій викликають посмішку та сміх.

А ще підсвідомо починаю згадувати усі пригоди зі своїх робочих буднів і, навіть подумую теж спробувати їх записувати, звісно, якщо колеги дозволять видавати наші "секретики" 🤣

Так,так, всі вже вкурсі про скандал, вигадану біографію Доржа Бату і т.д. Але читала я цю книгу до вищезгаданих подій.

Це збірка оповідань на основі реальних подій з життя автора (типу). Тут і про буддійське світосприйняття, і про плив радянської влади на народи, що були загнані до СРСР, і про пригоди двох друзів-хубарґів Доржа та Беліґта та вчення їх багша Чімітдоржа-лами. О так, з книги можна дізнатися безліч нових слів.

Мені було дуже цікаво дізнатися про традиції, побут, буддійське вчення. А також спостерігати за повчаннями від наставника хлопчиків, його влучними коментарями, притчами та жартами.

Хтось порівнював пригоди хлопчиків з "Томом Сойєром", мені ще нагадало "Тореадорів з Васюківки" 😁🙈

За qr кодами в книзі можна послухати діалоги бурят-монгольською.

Ілюстрації 💔

Усі книги Доржа Бату теплі та добрі. Місцями сумні, місцями кумедні (Моцарт на унітазі чи лама який говорить про пердіж). Бо "не бійся бути смішним, Доржо".
І за це я їх люблю.
Зараз сприймаю їх дещо інакше, відчуваю себе ошуканою. Не вірю сюжетам. Але тоді книга мені дуже зайшла і я намагаюсь відокремити автора від книг, виходить з перемінним успіхом.