Дорж Бату

Коли після 321 сторінки збірки рідзвяно-святкових історій не можеш виділити кілька найкращих - це означає ,що збірка просто чудова!

По-перше, якось дуже цілісно укладені оповідання, логічно ,як мені здалось.

По-друге, вони настільки різні сюжетно, що перед очима завжди калейдоскоп нових вражень.

Трохи казки і магії, любові і розчарування, втрати і надії ,але понад усе - багато віри в диво 😇

Це вже друга святкова збірка,яка дуже сподобалась! Кожне оповідання особливе. Цікаво,як на мене, буде і дітям, і дорослим. Цю збірку можна сміливо брати на позакласне читання на уроках української літератури - тут точно є що обговорити з дітьми

Що ще?)Дуже рекомендую!

Це справжня зимова казка, яка огортає теплом та занурює у свято ще з перших сторінок. Ця книжка — як затишна ковдра в холодний вечір, коли за вікном заметіль, а вдома розливається світло від ялинки. У ній ви знайдете не лише історії про зимову магію, а й чудові, такі знайомі дитячі спогади, які нагадують, як пахне святкова атмосфера мандаринками й хрумким снігом.

Автори та ілюстратори книги змогли створити справжній шедевр, де кожна сторінка наповнена теплом і турботою. Історії тут — неначе листівки з дитинства, вони добрі, щирі й змушують задуматися про те, що для кожного з нас означає зима. Це мандри до спогадів про перше святкове диво, перший подарунок, перший смак мандаринок, що змішується із запахом снігу.

Книга чудово підходить для читання всією родиною — вона відкриває двері у світ, де дорослі можуть повернутися в дитинство, а діти відчути, що таке справжня зима з її магією і затишком. "Коли сніг пахне мандаринками" — це як запрошення провести час разом, посміятися, трохи помріяти й повірити, що зима завжди може подарувати маленьке чудо.

Ця книга стане прекрасним доповненням до зимових вечорів і точно залишить по собі теплі спогади, які хочеться зберігати ще довго після завершення зимових свят.

Вольфганг Амадеус Моцарт помирає у 1791 році,і,як по магії, прокидається посеред вулиці у 2018му. Притягнення в поліцію,знайомство з українською емігранткою Стасею,літаки,мобільні телефони,метро,дивний одяг, і кілька інших відомих постатей-потраплянців, все це очікує нас і Моцарта під час його пригод у пошуках вирішення загадки його потрапляння в сучасний світ.

Дивовижна книга котра огортає як плед і читається на одному диханні. Автор прекрасно зібрав до купи сучасність і минуле,тим самим наче даючи другий шанс самому персонажу,Моцарта,і нам,уявити яким би був він,та інші постаті котрі з'являтимуться протягом сюжету,якщо б жили з нами.

Мене книга підкорила,в першу чергу,саме тим,що головним героєм є Моцарт,композиції котрого я грала на фортепіано(фото в каруселі,я там така серйозна🤠)коли вчилася у музичній школі,і біографію якого вивчала на уроках музичної літератури,і приємно було що деякі з реальних фактів була використана Доржем Бату. Так приємно було знову зустріти старого друга в новий рамках його існування.

Потраплянці,в цілому,вже побита тема,та автору вдалося зробити щось нове,і те,що явно запам'ятається в потоці схожої літератури. Один лише задум з QR-кодами чого вартий,атмосфера передається одразу.

Гумор,легкість,і улюблена тема-музика,складові котрими мене книга охопила і не відпускала до самого кінця,хоча не закінчилась так ,як я собі думала😂 саме тому,обов'язково читатиму "Коко 2.0" щоб отримати відповіді на запитання котрі мене цікавлять.

Книгу рекомендую для легкого читання,якщо хочеться розвантажити мозок і отримати задоволення.

Франческа - неймовірна напарниця, геніальний математик, за сумісництвом ходяча катастрофа та організатор "веселощів" на робочому місці.

В книзі описані події звичайних робочих буднів працівників НАСА, що відповідають за траєкторію та орієнтацію сателітів, підведенням космічних кораблів на підхідні орбіти до міжнародних космічних станцій.

Спочатку автор записував ці історії у вигляді коротких оповідань і давав почитати друзям, розміщував у соцмережах, але згодом зрозумів, що їх назбирається на цілу книгу.

Книга дуже добра і легка в самому хорошому значенні цього слова. Багато історій викликають посмішку та сміх.

А ще підсвідомо починаю згадувати усі пригоди зі своїх робочих буднів і, навіть подумую теж спробувати їх записувати, звісно, якщо колеги дозволять видавати наші "секретики" 🤣

Так,так, всі вже вкурсі про скандал, вигадану біографію Доржа Бату і т.д. Але читала я цю книгу до вищезгаданих подій.

Це збірка оповідань на основі реальних подій з життя автора (типу). Тут і про буддійське світосприйняття, і про плив радянської влади на народи, що були загнані до СРСР, і про пригоди двох друзів-хубарґів Доржа та Беліґта та вчення їх багша Чімітдоржа-лами. О так, з книги можна дізнатися безліч нових слів.

Мені було дуже цікаво дізнатися про традиції, побут, буддійське вчення. А також спостерігати за повчаннями від наставника хлопчиків, його влучними коментарями, притчами та жартами.

Хтось порівнював пригоди хлопчиків з "Томом Сойєром", мені ще нагадало "Тореадорів з Васюківки" 😁🙈

За qr кодами в книзі можна послухати діалоги бурят-монгольською.

Ілюстрації 💔

Усі книги Доржа Бату теплі та добрі. Місцями сумні, місцями кумедні (Моцарт на унітазі чи лама який говорить про пердіж). Бо "не бійся бути смішним, Доржо".
І за це я їх люблю.
Зараз сприймаю їх дещо інакше, відчуваю себе ошуканою. Не вірю сюжетам. Але тоді книга мені дуже зайшла і я намагаюсь відокремити автора від книг, виходить з перемінним успіхом.

Отже Моцарт. Я доволі далека від класичної музики. Був період в моєму житті, коли я подивилась фільм "Реквієм за мрією" з Джаредом Лето, де використали ремікси на класичні композиції і мені це так сподобалося, що я і собі завантажила. Але на цьому все і закінчилося. Тому мені було неймовірно цікаво читати реальні факти з біографії відомого композитора у книзі.

Вольфганг Амадей Моцарт після своєї смерті у 1791 році у Відні опиняється у 2018 в Нью-Йорку. Допомагає йому пристосовуватися до нової реальності та не втрапляти в халепи (спойлер: а він таки буде в них втрапляти) Стейсі (або Станіслава). Стейсі і самій несолодко нелегально жити в Нью-Йорку та ще й бути замішаною в одній кримінальній справі.

Книга дуже добра. Я часто сміялася під час прочитання. Всі банальні ситуації автор подає легко, невимушено, цікаво. Книга абсолютно не нудна і навіть, якщо ви не знаєте взагалі нічого про Моцарта чи класичну музику це аніскілечки не завадить сповна насолодитися історією.

А qr-коди круто доповнюють сюжет відео з локаціями чи музичним супроводом. Всі композиції розміщені за кодами виконані українськими музикантами, а про локації у відео розповідає сам автор.

На цю книгу бачила вже давно багато різноманітних відгуків, у свою бібліотеку ми теж купили її вже давненько і ось підписники обрали її мені для читання у марафоні #весназкнигами2023 і відкладати далі не можна було.

Було дуже цікаво читати про Моцарта і його життя. Я таким не дуже цікавлюсь, але тут дійсно класно була описана його біографія, життя, мрії і надії. Тільки правда, без прикрашання і неточностей. І людиною він був доволі суперечливою. У своєму житті музику він любив найбільше, хоча мав дружину і двох хлопчиків. А грошей не мав і ледве зводив кінці з кінцями, що доволі притаманно артистам того часу. Але у сучасному світі Моцарт багато чого переосмислює і стає кращою версією себе – Моцартом 2.0. Не без допомоги зі сторони.

Добре, що історія не тільки про Моцарта. Вона також і про купу інших цікавих персонажей, які допомагають нашому головному герою.
Ще вона про розслідування, наркоторговців, закони США, проблеми на життєвому шляху і будні звичайних людей.

Протягом книги є qr коди, перейшовши на котрі можна подивитись цікаві доповнення до деяких моментів або послухати ту чи іншу музику у виконанні Моцарта. Придумано дуже оригінально, але така музика взагалі не моє, тому я не слухала🙈 Але якщо вам таке подобається, то це супер доповнення для поціновувачів класики. Доповнення я вже дивилася після прочитання, тому що кожного разу відволікатися дуже не зручно.

Книга читалася дуже легко і це великий плюс, враховуючи, що вона не маленька. Але було багато дурнуватих жартів або ситуацій, які мені не подобались. Я не відчула, що щось би втратила не прочитавши, але у книзі згадується Коко і цю книгу я теж маю, тому планую прочитати. Мода все ж таки мені ближче, ніж класична музика.

Загалом враження непогані і якщо є час і бажання, то книгу можна прочитати, але гадаю вона для більш вузького кола людей.

Якщо ви вважаєте, що ця книга буде про Коко Шанель, то я вас розчарую. Це продовження історії Моцарт 2.0, ті ж самі персонажі і події відбуваються одразу після закінчення 1 книги.

Моцарт і Стася потрапляють у минуле і усі їх друзі об'єднуються, щоб докопатись до істини і повернути їх назад. З'являються нові персонажі і відкривається нова інформація. Теж незважаючи на великий об'єм сторінок читалося швидко, можливо завдяки діалогам, їх тут багато.

Якщо чесно, то назву книги я не зрозуміла. Коко з'являється ще у 1 частині і у 2 її не набагато більше. Розповідається трохи про її минуле і як вона змінилась у теперішньому, але мабуть з назвою дійсно мимо, тому що головні все ж таки Моцарт і Стася.

Дурнуваті жарти Моцарта продовжилися і більше вони мені подобатись не стали. Між ним та Стасею назріває якась хімія у стосунках, але на ділі нічого конкретного не вийшло, романтична складова книги ніяка. Жарти і манера спілкування інших персонажів мені теж не до смаку. Автор має ще книги про Франческу, хоч я їх і не читала, але Франческа яка з'являється тут мені здається якось з ними пов'язана.

У цій частині теж є штрих коди з різноманітними нарядами та показами від Коко і музикою від Моцарта.

Від серії не в захваті, але не жалкую що читала, все ж таки місцями було цікаво, а подорожі у часі і цікаві особистості додавали свого шарму.

Я полюбляю читати гарні збірки і коли побачила цю, то дуже захотіла її купити і читати саме у передноворічну пору. Шкода, але після прочитання навіть не можу виділити яка сподобалась найбільше.

Хотілось читати і відчувати новорічне диво, а був тільки сум і сумні історії. Тут було і про Новий рік, і про Різдво, і про традиції, і про вертеп, про кохання і родинні відносини, але для мене було прісно.

Загалом вийшло непогано, хоча добре, що сторінок мало. Це мабуть дійсно той випадок коли мені не вистачало гарної історії за таку маленьку кількість сторінок. Інколи читаєш і за 5 сторінок така історія, що потім або зі сльозами або з відкритим ротом сидиш, а тут було: дочитала, ок, наступна. Я такого не люблю. Моя душа ці історії не відчула, хоча я сподівалась на протилежне.

Якщо у вас новорічний настрій зʼявився восени, а ближче до свят зовсім вивітрився, то пропоную вам взяти до рук цю книгу.
Звичайно, що коли в творах головні герої діти чи підлітки, то історії можуть бути трохи наївними, але це прекрасно.
І яка б пригода з головними героями не сталась б, які болісні втрати вони не пережили б, що б доля не принесла їм, головне для них всіх - це зустріти зимові свята з найближчими. І в цьому і є справжня магія новорічних свят.
Рекомендую)

Знаєте, це відчуття, коли не пам'ятаєш, як перегортаєш сторінки, а ти вже на 50, 100 сторінці. Отаке було в мене з цією книгою. І по суті в ній не було надзвичайних пригод, епічних битв, чи інших захопливих подій, не піднімають яких-небуть філософських питань. Ні. Там усе буденно і відносно просто, написано легкою мовою, але як.

Я дуже вдячна автору за ці години що провела з цією книгою. Вона неймовірна.
Ось причини моєї любові:
Це неймовірно описані герої.

1 причина - МОЦАРТ - який попав у наш час. Автор тут розігнався на всі 200. Він переплітає автобіографічні відомості з вигадками, що важко розібрати де правда, а де брехня. Герой вийшов такий живий і ексцентричний, з його галантними манерами і геть дурнуватим гумором. Так цікаво спостерігати за тим як він адаптується до наших реалій, і як він на них реагує, і відповідно в які історії він вляпується.
2 причина - СТАСЯ - дівчина емігрантка з України. Цікаво почитати про те як вона живе і що її привело в США. А найбільше мені сподобалося те що через нею згадують мій дорогий Івано-Франківськ, (в перше читала про нього) тут і Пасічна, і Стометрівка. І через дівчину автор підніс тему громадянства, над якою я ніколи не замислювалася. І не американського (хоч його теж), а українського. Якщо твоя мама росіянка, а тато-поляк, а ти народилася і виросла в Івано-Франківську то хто ти? Цікаве запитання? Дівчина вважає, що українка. А що вважаєте ви? Подумайте?
3 причина - це КОКО ШАНЕЛЬ. Цей персонаж інтригує, з нетерпінням чекаю, коли почну читати про неї продовження книги.

10 з 10

"путін, будь проклятий".

Так починається вступне слово Вахтанга Кіпіані до цієї книжки. І я одразу зрозуміла, що це буде прекрасна історія.

Доржеві 11 років і він разом із другом Беліґто та іншими хлопчаками живуть та навчаються в буддійському монастирі. Одного разу вони знаходять на стіні храму цікавий малюнок, схожий на мапу і їм конче треба дізнатися до яких скарбів вона веде.

Дотепна, пізнавальна, повчальна історія про дорослішання, яку можна розібрати на цитати.

"Не бійся бути смішним, Доржо. Бути смішним і дурним - це абсолютно різні речі. Краще бути смішним блазнем, ніж дурним, пихатим і пафосним лайном".

"Не бійся смерті, Доржо. Бійся того, що не встигнеш до тієї хвилини, коли вона прийде. А вона обов'язково прийде, Доржо. Тільки ніхто не знає, коли саме. Тому ніколи не шкодуй за тими, хто пішов. Не бійся смерті, бо за нею нове життя. Використовуй кожен день так, ніби це твій останній день. Люби. Кохай. Живи. Учись. Радій! Саме для цього ти прийшов сюди".