Читаючи цю книгу, якщо тебе кидали, ти взнаєш себе, описано з усіх точок зору, що відчуває покинута людина. Якщо чесно, 360 сторінок про це писати, можна зменшити і до 200 сторінок.

Це вперше до моїх рук потрапила книга, сюжет якої показує, що чоловіки після розриву бувають навіть більш драматичними, ніж жінки після перегляду «Титаніка»? Головний герой — 35-річний комік Енді, і якщо ви думали, що криза середнього віку приходить із новою зачіскою чи татуюванням, то ця книжка покаже: справжня криза пахне самотністю, сарказмом і погано налаштованим Tinder. Енді — герой, який водночас викликає співчуття й бажання стукнути його цією ж книжкою по голові. Його колишня Джен — наче дзеркало, у якому він бачить не лише зламані стосунки, а й власні комплекси. А їхня взаємодія — це суміш ностальгії, докорів і тих самих моментів, коли кожен з нас хотів би відмотати час назад, але замість цього відкорковує другу пляшку вина. Сюжет розвивається так, що кожен розділ нагадує стендап: смішно, ніяково, а потім раптом боляче. Енді намагається зібрати докупи своє життя й розібратись, що пішло не так — у коханні, у дружбі, у власних мріях. Авторка майстерно поєднує гумор і драму, роблячи з «чоловічих страждань» не нудний монолог, а шоу, на яке хочеться купити квиток, причому в перший ряд. Основна ідея книги проста, але влучна: стосунки — це не тільки про «разом» чи «окремо», а й про те, ким ти стаєш після того, як твоє серце розбили. Олдертон досліджує теми самопошуку, дорослішання й незручної правди про те, що навіть дорослі поводяться як підлітки, коли справа доходить до кохання. Авторка змушує сміятися з чужих провалів і водночас упізнавати в них себе, але без сорому чи осуду. Вона підштовхує читача до саморефлексії, не залежно від стану чи позиції, яку ти займаєш у стосунках (теперішніх чи колишніх). «Хороший матеріал» — це романтична комедія навиворіт: де найбільше смішно там, де найбільше боляче, а найбільше провокаційно там, де надто правдиво. Тож якщо ви готові до книги, яка змусить сміятися, зітхати й ставити собі незручні питання, то Енді та його криза — саме той «матеріал», який варто прочитати?