Це мила і зворушлива книжка про павученя, яке пізнає світ. Донечці чотири рочки, то їй вона дуже сподобалася. Книжечка містить чотири історії та безліч красивих ілюстрацій. Спершу ми разом вигадували свої історії, дивлячись на малюнки, а потім вже прочитали самі історії. Книжечка розповідає про ферму, Африку, ліс, знайомить дитину з різними тваринами та розповідає про їхні особливості. Також вона вчить емпатії та дружбі. Дуже раджу почитати з дитиною цю книжечку.

«Як полюбити павученя» — це не просто розважальна книга, а глибока й чуттєва історія, що має послання не лише для дітей, а й для дорослих. Чотири оповідання, сповнені філософських роздумів, тепла та краси, надихають по-іншому подивитися на світ. Книга допомагає замислитися: – Чому ми чогось боїмося? І як подолати цей страх? – Скільки ще є незвіданих місць, що чекають на відкриття? – Чи можемо ми подружитися з тими, хто зовсім не схожий на нас? – Чи вистачить любові на всіх? Особливо зворушила остання історія, у якій павученя Леле очікує на поповнення в родині. Разом із друзями вона вирушає у подорож, дізнається про малюків різних тварин, а бабуся допомагає їй усвідомити найголовніше: «Любити когось і щоб тебе також любили — це дивовижно!» Оповідання супроводжуються яскравими, деталізованими ілюстраціями, які хочеться розглядати знову й знову — це справжнє естетичне задоволення. Ми з сином у захваті від цієї книги. Вона не лише розширила дитячий світогляд, а й змінила ставлення до павучків. Тепер син точно сприйматиме їх зовсім інакше — і вдома, і на вулиці. А ще ми б із радістю запитали у Леле: як радіти дрібницям і у всьому шукати позитив?

Книга м’яко й ненав’язливо допомагає дитині опрацювати власні страхи, навчитися емпатії, співчуттю, а також формує навички соціальної адаптації. Вона може стати чудовим інструментом для батьків або психологів, які хочуть допомогти дитині впоратися з емоціями: страхом, соромом, тривогою чи самотністю. Через цю історію діти вчаться розуміти, що не варто судити інших за зовнішністю і що кожен заслуговує на доброту та дружбу. Ілюстрації до книжки яскраві, теплі та дуже милі. Вони допомагають глибше зануритися в атмосферу історії і роблять читання ще приємнішим.

Це книжка про маленьку павучинку, на ім'я Леле. Вона живе у теплому павутинні з мамою, татом, і безліччю родичів. Одного разу вона питає: «Чому люди нас бояться?» Це запитання стає початком великого відкриття. Леле йде до мудрого дядька Довгонога, який бачив усе. Спілкується з Пунькою, трохи боязким, але добрим братом. І навіть з Муккі — сильним павуком, який не боїться нічого… майже. Разом з нею ми дізнаємось, як виглядає дружба, коли ти інакший, як звучить страх — і як його перетворити на розуміння. А ще ми побачимо ферму, тварин, родину. Момент, коли у Леле народжується сестричка, вона вперше відчуває: любов — це не лише про “мене люблять”. Це про “я люблю”. Це щемкий, теплий розділ — як мамина пісня на ніч. Ця книжка — не про павуків. Вона про нас. Щира, зворушлива і дуже справжня. Вона допомагає дітям не боятись бути собою. А дорослим — бачити дитячі питання серйозно. Бо навіть маленьке павученя шукає любов, прийняття і своє місце у світі. Як і кожен із нас. 

Дуже тепла й потрібна книжка. «Як полюбити павученя?» — це казка, яка допомагає дітям зрозуміти: навіть якщо ти не схожий на інших, ти заслуговуєш на любов, дружбу і прийняття. Історія павучинки викликає щире співчуття — вона добра, відкрита, але змушена стикатися з упередженнями лише через свою зовнішність. Це надзвичайно важлива тема, особливо для дітей, які самі відчувають себе “не такими” у колективі або мають труднощі з адаптацією. Книжка не лише емоційно підтримує, а й розвиває цікавість до світу. У ній багато пізнавальних моментів про життя тварин — і на фермі, і в Африці, і в лісі. Дитина читає і водночас вчиться, розширює кругозір, м’яко і природно. Кольорові ілюстрації, зворушливі тексти, важливі теми — усе це робить книжку справді особливою. Щиро рекомендую для спільного читання в сім’ї, для занять у садочку чи школі, для домашньої бібліотеки.