«Один день» 🩵від друзів до коханців 🩵slow burn (дуже повільний, але такий справжній) 🩵доленосна зустріч 🩵любов через роки 🩵різні світи / протилежності притягуються 🩵буденне життя як головний сюжет 🩵з 1988 по 2006 роки іноді одна зустріч змінює все. Емма і Декс зустрілись після випускного і на наступний день мали розійтися кожен своїм шляхом. але доля вирішила інакше. вони бачаться лише раз на рік, 15 липня, майже двадцять років поспіль. і за цей час перед очима проходить ціле життя– успіхи, падіння, кохання, розчарування, дружба, втрата. мені сподобався задум зустрічей того самого числа кожного року, але іноді оповідь здавалась затягнутою і занадто деталізованою, а герої надто суперечливими. Емма близька, щира, з нею легко співчувати, а Декс радше дратує, хоча в цьому й полягає реалістичність їхньої історії. фінал емоційний, але не настільки сильний, як я очікувала. не стало улюбленою історією, та все ж залишило після себе спокійне відчуття, що іноді достатньо просто одного дня, аби щось зрозуміти.❤️‍🩹 7/10⭐️

Головний герой розповідає про своє життя - теперішнє і минуле. Син, з яким у них натягнуті стосунки, невдовзі їде вчитися у коледж, а шлюб тріщить по швах. Отож, вони сім'єю їдуть у подорож, де сподіваються усе налагодити. Чи зможуть вони повернути колишню теплоту в стосунках? Чи запалять іскру? Чи все вже в минулому? Місцями веселий, подекуди сумний, іронічний, пізнавальний роман. Дуже спокійний, без карколомних подій, трохи філософський, для декого він може здатися нудним. Мені трохи нагадав "Їсти, молитися, кохати" Елізабет Ґілберт. Цікаво було читати описи міст, в яких побували герої. Сподобається тим, хто любить читати про стосунки чоловік - жінка/дружина, батьки - діти.