Деніел Пінк

З першої сторінки автор рішуче ламає знайомі уявлення про мотивацію, якими живуть компанії, школи, родини. Грошові бонуси, каральні заходи, заохочення й покарання — класична формула «морквини та батога» — постає у книжці не як рушій прогресу, а як його гальмо. Пінк наводить переконливі дослідження, що доводять: ця система добре працює хіба що з механічними, рутинними завданнями. Але щойно справа торкається творчості, гнучкості мислення чи інновацій — вона провалюється. На зміну застарілій мотиваційній моделі приходить внутрішній двигун людини. Його три складники — автономія, майстерність і вища мета. Не начальник із батогом, не обіцянка премії, а внутрішнє бажання рости, самостійно обирати шлях, удосконалюватися й відчувати, що твої дії мають сенс — ось що справді рухає людиною. Що особливо приємно — Пінк не перетворює книжку на суху академічну лекцію. Його стиль легкий, іронічний, десь навіть грайливий. Автор не боїться бути живим — він розповідає історії з життя, звертається до читача майже як до друга, який разом з ним досліджує нову реальність. Навіть найскладніші теорії тут пояснено просто, з прикладами зі світу бізнесу, освіти, психології

Анонім

Книга «Драйв» Деніела Пінка є чудовим джерелом натхнення для всіх, хто прагне зрозуміти суть мотивації і творчості. Її яскрава палітурка вже привертає увагу, але справжня цінність прихована в змісті. Пінк досліджує внутрішню та зовнішню мотивацію, спираючись на численні наукові дослідження, хоча вони датуються 70-ми роками минулого століття. Автор пропонує систему мотивації, яка базується на креативності та свободі вибору, і детально описує кроки для досягнення кращої продуктивності та щастя в житті. Ця книга надає цінні поради для менеджерів та підприємців, хоча її зміст корисний і для широкого кола читачів. Пінк розділяє завдання на алгоритмічні (рутинні) та евристичні (творчі), підкреслюючи, що традиційна система мотивації «батога і пряника» працює лише для перших. Для творчих людей найкращим стимулом є внутрішня мотивація, а зовнішні винагороди можуть навіть знизити її рівень. Протягом читання книги можна зрозуміти сім смертельних недоліків системи мотивації «батога і пряника», а також як правильно використовувати зовнішні винагороди, щоб вони не мали згубного впливу. Ці знання особливо корисні для представників творчих професій, які можуть страждати від творчого вигорання та потребують натхнення для підвищення своєї продуктивності. Особисто для мене книга стала справжнім відкриттям. Вона допомогла мені усвідомити, що завдання, які я ставлю перед собою самостійно, виконуються з більшим інтересом та результативністю. Пінк провів цілеспрямоване дослідження, зробив конкретні висновки і запропонував шляхи покращення роботи. Його підходи можуть бути особливо корисними для сучасних технологічних компаній, де створені базові потреби для людини, і вона починає відчувати потребу у визнанні та самореалізації. Водночас, ці ідеї потребують обережного підходу, особливо в контексті української реальності, де часто базові потреби ще не повністю задоволені. Проте книга Пінка відкриває погляд у майбутнє, пропонуючи новий підхід до мотивації персоналу і окремої людини. Її варто прочитати всім, хто прагне знайти внутрішню мотивацію і досягти більшого в житті.

Анонім

Я схильний постійно оцінювати своє життя – особисті та професійні рішення, які я прийняв; стосунки, які тривали десятиліттями (і ті, яким я дозволив закінчитись); стосунки з родиною, друзями, діловими знайомими та сусідами; і спілкування з незнайомими людьми. Звичайно, я шкодую, і, звичайно, я розумію, що є деякі речі, які я не можу відмінити. Що робить цю книгу такою сильною, так це те, як Пінк описує види жалю, пропонуючи мудрі поради експертів із багатьох різних дисциплін. Наприклад, щодо вибору, якого необхідно дотримуватися, він дає чудову пораду: рефлексуйте, а не роздумуйте. Рефлексія – це те, що дозволяє нам визнати свій невдалий вибір, погану поведінку, бездіяльність, моральну невдачу та навчитися на цьому. Роздумування, з іншого боку, гарантує, що ми застрягнемо в нескінченній петлі, знову переживаючи цю помилку, не отримуючи розуміння, щоб рухатися вперед, щоб не припускатися тієї ж прикрої помилки знову. Пінк — майстер у формулюванні своїх аргументів, і його структура тут — чотири основні жалі, кожний з яких чітко визначений автором. Для мене було несподіванкою дізнатись про те, що жаль може приносити щось гарне. Пінк вказує на три переваги жалю: 1. Жаль може покращити прийняття рішення. Дослідження показали, що коли люди думають про щось, про що вони пошкодували, то у подальшому вони приймають кращі рішення. 2. Жаль може підвищити продуктивність. Дослідники виявили, що переживання навіть випадкового жалю надає людям більше сили, швидкості та креативності. 3. Жаль може поглибити сенс. Роздуми над предметом жалю можуть допомогти нам прояснити мету нашого життя та скерувати до сенсу. Я завжди вважав абсурдом те, що стільки людей вірять у мантру «Я не шкодую». Мабуть, тому що в мене так багато приводів жаліти про щось, і я весь час про них думаю. Тому я вважаю цю книгу неймовірно важливою та цінною. У ній розповідається про те, чому жаль важливий, і дається дуже проста порада щодо того, що робити з жалем. Багато їжі для роздумів. Всю інформацію представлено через розумну, доступну та чітку розповідь автора. Це та книга, якою ви захочете поділитися з друзями.

Анонім