Мені дуууже сподобалась ця історія 😍 Це була справжня тепла подорож серед холодів Арктики. У центрі сюжету — Мая, яка слідом за своїм хлопцем опиняється в Арктиці… і дуже швидко розуміє, що життя тут зовсім не таке, як вона уявляла. Але саме в цій самотності й відчуженості вона починає заглиблюватися в себе. І робить це через кулінарію — готує за рецептами мами зі старої книги 🍲 І от саме ці рецепти стають ключем до її спогадів. Вони витягують назовні те, що вона давно забула та не хотіла пам’ятати. Через їжу, через смаки й аромати вона не тільки знаходить нових друзів, а й поступово зцілює себе 🤍 Так, у книзі є й непрості, навіть трагічні моменти, але вони не руйнують історію — навпаки, роблять її ще глибшою. І фінал… він для мене ідеальний. Бо це про вибір себе. Про те, що можна пройти довгий шлях і нарешті зрозуміти свою цінність і своє місце!

Індійська кухня, британська кухня, змішана кухня... Як вже стало зрозуміло, їжі тут дуже багато. Ще тут є дві абсолютно полярні погоди: арктичний холод, катання на санах, білі ведмеді, багато шарів одягу, щоб зігрітись; а ще спекотне сонце Індії, морозиво, що тане просто на очах та прогулянки, які зігрівають. Різдво та Новий рік тут також святкують, але нічого доброго ці свята нашій героїні не принесли. Хоча, тут ми зрозуміли, що необов'язково за невдалим початком року слідує все погане. Тут є багато сумнівів у собі, панічних атак, тривожних, депресивних розладів, залежностей... Але і боротьби із усім цим, самоствердження, набуття впевненості у своїх діях, прийняття відповідальності... Багато тут значать люди. Ті, які приховують дещо важливе, але згодом відкривають всі таємниці. Ті, які насправді ніколи не були порядними і ті, які не дали опустити руки, підтримували, допомагали і вчили. Ця книга досить тривожна і водночас затишна. Тут багато традиційних страв, приємних вечерь та дружніх спілкувань. Вона глибока і незвичайна. Однозначно залишає післясмак карі та холодний подих Арктики.