Дарка Озерна

Цю книгу я раджу прочитати всім. В умовах сьогодення, коли всі ми травмовані війною, вона актуальна як ніколи.

🆗 Головний меседж: вам має бути окей більшу частину часу. Якщо це не так, треба шукати причину. Де? В нашому мозку.

Більшість моїх знайомих вже не цураються психологів, але все ще бояться психіатрів та антидепресантів. Соромляться визнати депресію чи інший розлад, постійно знаходячи причини свого поганого стану — і дарма.

"Готовність до терапії і визнання своєї травми — свідчення сили."

Якщо зрозуміти, як працює мозок і чому виникають психічні розлади, стає очевидним, що іноді не обійтися без ліків і терапії. І вирішувати що саме вам потрібно, повинен лікар.

🔥 Книга дозволяє розібратися зі складними біохімічними процесами в мозку — вона написана простою мовою, оптимістично, з іронією і гарними метафорами, але й водночас містить посилання на наукові джерела.

Також розглянуті основні психічні розлади (депресія, сезонне афективне порушення, передменструальне дисфоричне порушення, тривожний розлад, ПТСР, вигорання, анорексія, булімія, компульсивне переїдання, зловживання алкоголем) і причини їх виникнення, тривожні сигнали, методи допомоги собі та близьким та навіть особливості колективних травм українців.

"Якщо розплющити очі на історію та відкрити свою амигдалу до емпатії, можна здобути те, без чого важко рухатися вперед — соціальну ідентифікацію, ґрунт під ногами й бачення того, що робити далі."
Я на своєму досвідові переконалася (а авторка ще й довела науковими фактами), що в організмі «все пов'язано зі всім». Тому краще не чекати психосоматичних захворювань, а
«…усвідомлено ставитися до свого життя, немов ви пересуваєтесь велосипедом: поволі, але куди забажаєте, а не на трамваї, який їде лише там, де хтось вже проклав рейки».

Я не прочитала цю книжку на одному подиху. Місцями вона складна, бо ти мимоволі приміряєш якісь історії до себе. Співчуваєш, бо вони правдиві і часто описують болючі досвіди авторок.

Тут і про материнство, і роботу, і вплив совка, і той "прекрасний" ідеал краси, і про захмарні цілі і їх досягнення. Та багато, про що. Лишень хочеться сказати Спасибі всім тим жінкам, що поділилися своїм сокровенним. Історія Ірини Галай, першої українки, що підкорила Еверест викликала щире захоплення.

Книжка важлива. Вона написана жінками для жінок, а я б сказала, що такі історії - то мастрід і для чоловіків, аби краще нас розуміти.

Такі класні книжки трапляються нонфікшн, що не дуже читаються художні🙈

Виклеїла море стікерів, залишилась задоволена і тішусь, що книжка моя, і можна час від часу перечитувати. Щоб нагадати про важливі речі.

Авторка так все чітко розклала на полички, що нічого і додати! Де не все зрозуміло- пояснила. В кінці кожного умовного кроку з 7 є qr-коди з додатковою інформацією. Навіть те, що ,здавалось, я і так добре знаю (стосовно харчування, наприклад) заграло новими барвами.

І найголовніше - книжка мотивує! Спробуйте - не пошкодуєте)Книга на вечір , знань - на життя😊 Головне, потім те все застосовувати, не шукати відмовок, не відкладати, до ми часто робимо. Будь-яку книгу можна для себе перетворити на супермотиваційну книгу)

Рекомендую!

Такі класні книжки трапляються нонфікшн, що не дуже читаються художні🙈

Виклеїла море стікерів, залишилась задоволена і тішусь, що книжка моя, і можна час від часу перечитувати. Щоб нагадати про важливі речі.

Авторка так все чітко розклала на полички, що нічого і додати! Де не все зрозуміло- пояснила. В кінці кожного умовного кроку з 7 є qr коди з додатковою інформацією. Навіть те, що ,здавалось, я і так добре знаю (стосовно харчування ,наприклад) заграло новими барвами.

І найголовніше - книжка мотивує! Спробуйте - не пошкодуєте) Книга на вечір , знань - на життя😊

Рекомендую!

Нонфік на вечір. Непогана книжка, але перша "Ви це зможете" сподобалась більше. Можливо через великі очікування від цієї книги. До слова, маю і третю вже))

Мені подобається, як Озерна пише: це завжди легко, просто і невимушено. Але цього разу я можу виділити інформацію, яка мені більше імпонувала. Може тому, що я багато читала подібної літератури, або мені не актуальні проблеми, про які пише авторка)

Хотілось більше життєвих прикладів у розділі, де вказано, що це вже практика))

Проте, абсолютно погоджуюсь і підтримую думку, що у наш час не треба соромитись бути собою і говорити про те, що турбує. Депресія є і фрази "Та перестань себе накручувати" ,"Займись ділом, і все мине" і подібні - не допоможуть.

Мені місцями авторка видалась аж занадто самовпевненою. Але це моя суб'єктивна думка) Вам, можливо, все сподобається!

Я писала, що почала читати і всім задоволена) Дочитала - і враження трішки змінилось. Кажу, як є. Хочу бути з вами чесною.

Ну, відколи мені перевалило за 30, вважаю себе готовою для таких книжок. Тим більше, що добре знайома з іншими книжками серії і дуже люблю легку манеру Дарки Озерної говорити про важливе дотепно, з гумором і без зайвого академізму.

Насправді книга буде помічною читачам будь-якого віку, адже важливо почувати себе добре і в 20, і в 50. І що раніше ви будете піклуватись про себе, то краще почуватиметесь із віком.

Старіння – природній процес. На жаль, його ніяк не відвернути, доведеться вчитись із цим жити. Але вплинути на своє самопочуття можна, якщо вчасно взяти справу в свої руки.

Дарка Озерна велику увагу приділяє серцево-судинним та хронічним хворобам: діабету, захворюванням легень, синдрому подразненого кишківника; говорить про зменшення ризику розвитку раку. Наголошує, як важливо піклуватись не тільки про тіло, а й про психічне здоров’я. Приділяє увагу статевому життю і відповідає на питання, які іноді незручно поставити.

Знову ж, чогось феноменального нового авторка вам не відкриє, адже істина – в дуже простих речах. Але я переконана, що Дарка Озерна володіє унікальним даром мотивувати на зміни. Принаймні, мене.
Може, секрет в тому, що відчуваю близькість життєвих цінностей, може в класному почутті гумору, а може в легкості подачі і класному оформленні. Не знаю. Але із задоволенням прочитала сама і впевнено раджу близьким.

Не перестаю радіти, що з'являється все більше наукпопу у медичній галузі, зокрема з питань психічного здоров'я. Звісно, існують фахівці, які використовують популярність теми в своїх цілях і можуть завдати шкоди, проте не варто через цих спртаків знецінювати роботу інших фахівців.

Дарка Озерна - не психологиня, вона біологиня, захисниця здорового способу життя, наукова журналістка, яка працює з перевіреними фактами, а не власними теоріями або припущеннями, тому ви можете довіряти її роботі.
А книга "Бути Окей" написана для широкого загалу і знайомитьчитачів з інформацією про депресивні і тривожні розлади, емоційне вигорання, сезонні афективні порушення, ПТСР, розлади харчової поведінки. Вона не лікує, але ці знання допоможуть вам вчасно реагувати на психічні розлади у себе чи в близьких. Це надзвичайно важливо, оскільки фізичне здоров'я нерозривно пов'язане з психічним, і навпаки.

Авторка розповідає про важливість фізичної активності, збалансованого харчування, а також про те, чому так важливо висипатися, відпочивати та дбати про себе. Нічого нового вона не відкриває, але її слова можуть стати мотивацією для змін у вашому житті та стимулом до більшої уваги до власного здоров'я.

Книгу читати дуже цікаво завдяки легкій та доступній мові, численним прикладам і великий кількості гумору. Ілюстрації також чудово доповнюють текст. Мені дуже подобається стиль авторки, тож вся серія миттєво зайняла почесне місце в моїй книжковій колекції.

Як же круто, що з'являється такий хороший нонфікшн про фізичне й психічне здоров'я, написаний не просто доступною мовою, а саме ТВОЄЮ мовою.
З приколами, віршами Жадана, Іздрика, посиланнями на улюблені книги.

І без усієї цієї маячні, що здоров'я поза політикою.
З тонкими і прямими жартами, з посиланнями на дослідження і без жодної езотерики й гомеопатії.

Якщо ж коротко по змісту, то:
не куріть, вживайте помірно червоне сухе, займайтесь хоч трошки спортом, їжте здорову їжу, не займайтесь самолікуванням, прислухайтесь до себе і любіть ближнього свого. І буде вам щастя.

Ніби нічого нового, але Дарка Озерна подає це так легко й невимушено, що справді мотивує на зміни способу життя.
Мастрід, я вважаю.

Я не скажу, що ця книжка відкрила для мене якийсь чудесний світ новий. Мабуть, тому, що темою психічних розладів я цікавлюся вже давно. Але мене приємно здивувало, як все чітко і просто розписано з точки зору біохімічних процесів.

Мені здається, ця книжка буде корисною в першу чергу тим, хто тільки починає цікавитися темою сучасної психотерапії. У тексту доволі жвавий виклад, з адекватним гумором. Єдине, про що варто пам'ятати під час читання — авторка не є науковцем у сфері психіатрії, тож не варто сприймати всерйоз деякі її припущення. Це все-таки науково-популярна література. Також не варто ставити собі чи своїм близьким діагнози за цією книжкою. Я би радила її читати в першу чергу тим людям, хто скептично ставиться до таких проблем, як тривожність, депресія чи біполярний розлад. А також тим, хто має близьких чи друзів із подібними розладами і хоче зрозуміти, як правильно підтримувати їх, і не шкодити їхній психіці ще більше.

БУТИ ОКЕЙ

Я читала цю книгу і думала увесь час про те, що ти собі живеш, вчишся, працюєш, виховуєш дітей - світишся вогниками, як та різдвяна ялинка, але ніколи не знаєш допоки вистачить твого «запасу міцності», поки вогники не згаснуть. Ця книга дуже помічна в ситуації, коли ти ще сяєш, щоб вчасно вловити момент, коли починаєш загасити або коли гасне хтось близький.

В Україні про психічне здоровʼя гучно почали говорити тільки від повномасштабного вторгнення, коли травматизації піддалася вся країна, але й цього все одно не достатньо, щоб переконати середньостатисного вихідця із УРСР, що похід до психотерапевта не робить із людини монстра.

В книзі Дарки Озерної досить структуровано, простими словами описані процеси, які відбуваються в мозку, з гормонами чи генами і можуть призвести до тих чи інших психічних негараздів. Які симптоми мають насторожити людину і підштовхнути до лікування або корекції способу життя.

Звісно, якщо ви досліджували питання ментального здоровʼя раніше, то в цій книзі, можливо, і не знайдете чогось нового, але для базового розуміння вважаю її дуже корисною.

Особливо мене порадував останній розділ книги, який авторка присвятила історичній та культурній травмам з практичними рекомендаціями, як «бути окей. І як люди, і як народ».

Медична журналістка та біологиня популяризує здоровий спосіб життя. У цьому виданні авторка пропонує досить прості та поступові методи покращення свого способу життя та здоров'я.

Інформація базується на десятках праць та наукових даних. І шлях до здоров'я та красивої фігури починається з малого.

Поступові кроки та поради для початку:
=контроль порцій та того, що ми їмо
=прогулянки та хоча б мінімальна зарядка
=не впадати у крайнощі - то голодування, то їсти все, що потрапляє на очі
=відмова від сигарет та мінімум алкоголю.

Наче все вже давно відоме і можна починати сьогодні. Ну добре - завтра чи, може, краще з понеділка? Але не слід чекати якоїсь вдалої дати. Варто почати вже -сьогодні.

Усе, що потрібно знати про психічне здоров’я, аби вчасно розпізнавати свій стан «не окей», з яким можна жити, та «дуже не окей», з яким час звертатись за допомогою, а також - УВАГА! - аби орієнтуватися, що робити, коли твоя близька людина переживає якийсь зі згаданих станів, - зібрано у цій книжці.

Авторка ▪️підходить ґрунтовно та всебічно до роз’яснення питань щодо людської психіки та механізмів роботи мозку під час «збоїв», ▪️висловлює сміливу та відверту позицію щодо відношення до «душевних» питань у нашому суспільстві (тут і про позицію медичної політики країни, і про громадську позицію звичайних людей, і позицію незвичайних людей, тобто психотерапевтів), ▪️детально описує найпоширеніші психічні розлади: депресія, сезонне афективне порушення, передменструальне дисфоричне порушення, тривожність, птср, вигорання, анорексія, булімія, компульсивне переїдання, зловживання алкоголем.

Написано то все зрозумілою мовою, подекуди саркастично, трохи іронічно.

Порівнюючи цю книжку про психічне здоров’я і попередню, яку нещодавно читала, - небо і земля. При тому, що обидві від українських авторів. Хоча нехай перша і виявилась слабшою, та, певно, вони мені судились попасти в руки разом, для кращого ефекту.

Будьмо здорові, друзі, і читаймо хороші для того книжки!