«Шумовиння днів» — це не просто роман, це поетичний світ, що дихає метафорами, абсурдом і трагізмом, який розгортається під акомпанемент джазу та ніжної любові. Твір Бориса Віана вражає своєю багатошаровістю: з одного боку — легкий, навіть грайливий стиль, з іншого — глибокий і болісний екзистенційний підтекст, що залишає тривкий слід у серці.
Головні герої, Колен і Хлоя, живуть у вигаданому світі, де реальність підкоряється законам уяви — там меблі змінюють форму відповідно до емоцій, музика стає живою істотою, а кохання цвіте під акомпанемент героїчного відчаю. Усе в цьому романі — умовно, символічно, але й до болю щиро. Любов, смерть, хвороба, бюрократія — все подається крізь сюрреалістичну призму, та саме завдяки цьому влучає точніше в саму суть життя.
Мова твору — легка, жива, насичена вигадкою та грою, але ніколи не втрачає емоційної щирості. Сам Віан — не просто письменник, а алхімік слова, здатний збудувати світ, де сум і ніжність переплітаються так тісно, що розділити їх неможливо.
«Шумовиння днів» — це роман про те, як прекрасне здатне зникнути під тягарем буденності, як світ стискається й темніє, коли любов втрачає свій голос. Але попри це — це також твір, що стверджує життя, мистецтво й свободу у найвищому сенсі.
Це без сумніву найвідоміший і найсильніший роман Бориса Віана — твір, який здатен змінити погляд на літературу, світ, і саме серце.
Анонім
Прекрасна трагічна історія. Книжка наче про кохання і молодість, але читаючи видно, що в реальності автора ще десь відбувається війна
Анонім
Повний сюр і легка недосказаність..взагалі, важко дібрати слова до "Серцедера".
Робота атмосферна: з кожною сторінкою, з кожним реченням розповідь тече так само, як той червоний струмок в ній. А в тій воді плавають залишки бог зна чого.. різноманітна гидь, яка є людським соромом.
Далі спостерігаєш за пустим психологом, який прийшов аналізувати жителів села, аби самому наповнитися. За сім'єю, яка розглядається і подається, як окремий острів.. планета. Хочеться сказати, що минаєш село, в якому нема нічого святого. Та ні, бо Є! І церква на місці, і кюре є, і на противагу сам Диявол до ваших послуг. Кожну ситуацію, кожне речення, кожного персонажа можна аналізувати й аналізувати.
Робота така багатошарова, багатогранна..і точно не для всіх. Попри химерність книжки, я все одно була щиро здивована появі андроїда 👀.
Отак читаєш і десь на середині книжки розумієш, що поволі тут все втрачає глузд...але не сенс. І навіть місяці і дні стають чимось іншим.
Анонім
