Бет О'лірі

✨Троє дівчат, один хлопець і що взагалі тут відбувається?

✨Неіронічно радію, що дочитала цю книгу.
Бо вона хороша, тільки читала я її неправильно.
Розказую.

✨Бет О'Лірі вже мала певний кредит довіри, бо її "Квартиру на двох", яка раніше виходила у Віваті, я відношу до свого топу non-spicy ромкомів і читала двічі.

✨Цю книжку чекала, передзамовляла і на хвилі гарних відгуків та відповідного настрою сіла читати, але, зробила перерву перемикнувшись на інші книги. Не робіть так. Ця історія створена для швидкого читання у кілька підходів, бо інакше ви ризикуєте втратити інтерес до головної інтриги яка тримає сюжет.

✨Власне про сюжет.
Міранда, Джейн та Шивон - троє дівчат, які у день Святого Валентина очікують зустрічі із Джозефом Картером. Зустрітися вони мають у різний час та у різних місцях, але жодна його так і не дочекалась.

✨Джозефа нам описують як ідеального хлопця, він привабливий, розумний, турботливий, зі стабільною роботою, емоційний спектр має ширший за рушникосушарку і так далі.

✨Міранда – арбористка, займається управлінням та підтримкою стану дерев на благо суспільства. Простіше кажучи, Міранда турбується про те, щоб у Британії людей не вбила гілка, що падає з дерева (превентивно зрізає їх без шкоди для самої рослини).
Із Картером вона познайомилась на корпоративному заході, зустрічаються вже 5 місяців.

✨Шивон – лайф коучерка, яка зробила себе сама. У неї щільний графік, багато клієнтів та публічних заходів. Водночас дівчина бореться із тривожністю, вигоранням та травматичним минулим. З Джозефом познайомилась через дейтінг додаток і тривалий час вони мали стосунки на відстані.

✨Джейн – працює волонтеркою у благодійному магазині. Вона тиха та спокійна дівчина, читає одну книгу на тиждень, має в голові список одягу, який носить за графіком (ті самі вбрання по колу залежно від дня тижня) і взагалі заповнює життя рутинними справами аби завжди тримати усе під контролем.
Познайомилась із Джозефом у пекарні та організували книжковий клуб на двох. Не зустрічаються.

✨Тож, перші 100 сторінок взагалі важко зрозуміти що відбувається, ми спостерігаємо за життям трьох героїнь і намагаємось зрозуміти як вони пов'язані одна з одною і хто такий цей Джозеф Картер, але десь на 300 сторінці це трохи втомлює, особливо якщо читання розтягується на два тижні.

✨Дочитавши, поставила тверду 4, бо мені сподобалось як авторка розкрутила цей клубок і, те наскільки круто прописала персонажів, бо вони дуже схожі на реальних людей, яких ми зустрічаємо щодня.

✨На мою неекспертну думку текст можна було б скоротити сторінок на 50 і роман від цього тільки б виграв.

✨О'Лірі обов'язково читатиму ще і вам раджу.

"Квартира на двох" Бет О'лірі — це роман, який заряджає емоціями, але не залишає по собі враження шедевру.

Ідея знайомства двох абсолютно різних людей через спільну оренду квартири звучить цікаво. Це поєднання романтики з реаліями дорослого життя, яке часто не таке ідеальне, як в книжках. Персонажі реалістичні, кожен зі своїми внутрішніми конфліктами.

Але не можна не помітити, що весь цей сюжет іноді починає нагадувати типову історію для вечірнього чтива: моментами вона досить передбачувана.

Рекомендую: тим, хто хоче розслабитися після важкого дня, і любить романтичні історії з невеликими життєвими уроками.
Не рекомендую: тим, хто шукає глибокі або нестандартні сюжети.

ЦЕ НЕ РОМКОМ! Одразу про це попереджаю, щоб не обманювали себе. Я б сказала, що це більше психологічний роман трохи.
Три жінки. Три побачення. І один чоловік… і оповідь йде від кожної, на початку це мене плутало отак стрибати між героїнями, але ми поринаємо у життя і проблеми кожної і співчуваємо. АЛЕ! Те як під кінець починають розплутувати події дуже вражає та шокує, бо я такого не очікувала. ЧИТАЙТЕ!

Книга одразу захопила своєю красивою обкладинкою, прочитавши опис, зрозуміла, що потрібно брати.
І я не помилилася, дуже легка і гарна історія, щоб відволіктись від буденності.

«Квартира на двох» — це сучасний, дотепний і щиро зворушливий роман, який зачіпає набагато глибші теми, ніж може здатися з опису. Ідея здається абсурдною: двоє абсолютно незнайомих людей — Тіффі й Леон — ділять одне ліжко, але ніколи не зустрічаються, бо мають різні графіки. Вона працює вдень, він — вночі. Вони спілкуються… через записки, залишені по квартирі.

Цей роман — не просто романтична комедія. Він має серйозні підтексти: про самоповагу, емоційне насилля, зцілення, дружбу, підтримку та новий початок. Авторка майстерно балансує між легкістю й серйозністю, що робить історію неймовірно живою.

Тіффі — яскрава, трішки хаотична, але сильна героїня, яка проходить через непростий період у житті. Леон — тихий, уважний, добрий, з власними труднощами. Їхні голоси різні, кожен впізнаваний, і це робить оповідь живою. Переписка між ними — справжній скарб: смішна, тепла, іноді зворушлива до сліз.

Уявіть ситуацію: двоє людей, які навіть не знайомі, змушені жити в одній квартирі… але ніколи не бачитися. Він працює вночі, вона – вдень. Спільне ліжко, кухня, записки на холодильнику – і жодної особистої зустрічі. Звучить як ідеальний компроміс? Чи, можливо, початок чогось більшого?..
Цей роман Бет О’Лірі вміло поєднує легкість ромкому з глибокими темами. За милими переписками між героями ховаються болючі переживання: токсичні стосунки, газлайтинг, моральне насильство, страх перед змінами.
📌 Книга читається легко і швидко, хоча трапляються фрази, які я перечитувала декілька разів — можливо переклад, або такий стиль автора. Проте це не псує враження – історія тримає увагу й захоплює.
✨ Це не просто роман про кохання. Це історія про підтримку, силу духу та те, як навіть випадкова зустріч може змінити життя.
Рекомендую тим, хто шукає не лише легке читання, а й книгу, що залишає післясмак і змушує задуматися. 😊

Ця історія мене не захопила. Читалося важко і не цікаво, не було того відчуття, що я занурююсь в події. Можливо, просто не моя книга.

Ідея для сюжету Бет О’Лірі взяла із власного життя. Її хлопець-лікар ходив на нічні чергування, тож іноді вони тижнями не бачили одне одного, але вона могла відстежувати його життя: скільки чашок кави залишилось на столі, що він їв і чи змінив місце закладки в книжці.

На прочитання цієї книги я витратила 4 години і 36 хвилин. Всього було 3 поділи: сумні,цікаві/смішні та любовні моменти. У мене пішло 48 стікера.

Що я можу сказати… перші 200 сторінок для мене були нудними, а потім… як тільки між головними героями відбувся коннект вже стало цікавіше.

"Квартира на двох" — це чудовий роман, який занурює в атмосферу сучасного Нью-Йорка та розповідає історію про двох незнайомців, які випадково стають співмешканцями, змінюючи один одному життя. Бет О'Лірі майстерно поєднує елементи романтики, драматизму і теплого гумору, створюючи захоплюючий сюжет про кохання, самопошук і взаємодопомогу.

Головні герої, Шеннон і Тейт, потрапляють у складні життєві ситуації, де необхідно не тільки вирішувати матеріальні проблеми, але й шукати емоційну підтримку. Шеннон — молодий фахівець, що намагається знайти своє місце в житті, а Тейт — успішний, але дещо замкнутий чоловік, який переживає важкий період після особистої втрати. Коли їхні долі зводяться через спільну орендовану квартиру, вони змушені стикатися зі своїми внутрішніми проблемами та звикати до нового співіснування, що стає викликом для кожного з них.

Ця книга не просто про стосунки між двома людьми, а й про процес змін, саморозвитку і допомогу одне одному. Шеннон і Тейт проходять через складні моменти, вчаться довіряти та відкривати свої серця, хоча на початку їхня взаємодія здавалася лише вимушеним компромісом. Їхня історія, сповнена романтичних моментів і емоційних переживань, змушує задуматися про важливість відносин, довіри і здатності підтримувати інших у важкі часи.

Мова Бет О'Лірі проста і доступна, що робить книгу приємною для читання. Авторка чудово створює атмосферу Нью-Йорка, поєднуючи зворушливі моменти з легким гумором і життєвими реаліями, що надає історії особливого шарму. Всі персонажі відчуваються справжніми, з усіма їхніми недоліками і переживаннями, що додає глибини і реалістичності.

"Квартира на двох" — це книга для тих, хто любить романтичні історії з елементами життєвої мудрості. Вона змушує задуматися про важливість підтримки, любові та здатності змінюватися на краще, навіть коли це здається складним. Це історія про те, як люди можуть знаходити сили змінювати своє життя, коли відкривають свої серця для інших.

Інколи обкладинка може ввести в оману. Я чекала легку історію про звичайного бабія, але книжка виявилась набагато глибшою. На початку мені не дуже йшло читання, бо я все не могла вловити, в чому тут фішка. Тому розчарувалася, але книгу не закинула, оскільки сама історія читається досить легко. А от потім всі пазлики почали складатися, і мене чекали справді неочікувані та драматичні повороти подій. Мені сподобалася. Ставлю 7 з 10

Інколи обкладинка може ввести в оману. Я чекала легку історію про просто бабія, але книжка виявилась набагато глибшою. На початку мені не дуже йшло читання, бо я все не могла вловити, в чому тут фішка. Тому розчарувалася, але книгу не закинула, оскільки сама історія читається досить легко. А от потім всі пазлики склалися, і мене чекали справді неочікувані повороти подій. Мені сподобалася. Ставлю 7 з 10.

Ця книга сподобалася, хоча був там і неочікуваний драматичний момент. Книг цієї авторки я не читала, тому порівнювати не було з чим, але ромком читався швидко, постійно хотілося дізнатися, що буде далі, не було якихось відвертих сцен, але були натяки, які не давали втратити відчуття романтики та віру в кохання між персонажами. Спочатку не могла вирішити, яка з трьох головних героїнь подобається найбільше і хто з них залишиться з головним героєм, а потім зрозуміла, що вони хоча і дуже різні, але цікаві кожна по своєму і історія кожної логічно і об'ємно прописана, я таке дуже люблю!