Бенджамін Стівенсон

Не часто читаю детективи й навряд чи звернула б увагу на цю книгу, якби мені її не подарували. Однак мені сподобалося. Не сказала б, що я в захваті, проте це було цікаво, смішно, місцями огидно й, звісно, шокуюче.
Я, мабуть, ідеальна читачка для детективів. Ніколи мені не вдається розгадати всі ці плот-твісти, бо я просто віддаюся течії розповіді й чекаю, коли автор розповість мені про все.
Так вийшло й тут. Я як завжди: купилася на всі плот-твісти й охуїла скрізь, де то планувалося 🫡
Дуже незвичним був для мене стиль автора: він фактично на самому початку книги заспойлерив половину (а то й більшість) сюжетних поворотів і навіть вказав сторінки, на яких то все відбудеться. Я була дещо шокована таким рішенням. Але це цікаво, насправді. Як експеримент, коли ти нібито вже знаєш, що має статися і навіть знаєш, на якій сторінці, але все одно продовжуєш читати, бо ж тобі треба з'єднати всі ниточки й дізнатися найголовніше — чому.
А ще автор постійно руйнує так звану четверту стіну і звертається безпосередньо до читача. Він буквально переповідає цю історію своїм читачам, згадуючи заразом процес написання цієї книги та її редагування (скільки ж тут привітів було передано редакторам). Як я вже й казала, доволі дивний стиль.
Невпевнена, чи стала б читати ще якісь книги цього автора, але це був цікавий експеримент.

Мені в цій книзі вистачило всього — загадок, вбивств, іронічних коментарів.

Автор з самого початку обіцяє бути з нами чесним і тримає своє слово та слідує «заповідям детективної прози», що наведені на перших сторінках.
Взагалі якщо ви читаєте уважно і звертаєте увагу на всілякі дрібнички — то і вбивцю можна вирахувати і інші пазли скласти самостійно ще до розвʼязки книги. І в цьому є певна чарівність.

Мені сподобалось як оповідач ломає четверту стіну та веде діалог напряму з читачем — постійно підкидає якісь нові деталі чи просто дає додаткові коментарі до подій, це трохи незвично, але вийшло класно.
Взагалі стиль автора дуже легкий — читається швидко та цікаво, сюжет не провисає та тримає увагу.

Якщо хочеться детектива з гумором - «Усі в моїй родині — вбивці» чудово справляються з цією задачею.

🐉 Книжкова Драконка

"Усі в моїй родині вбивці" – це захопливий трилер з чорним гумором, де головний герой змушений виживати серед родини, сповненої вбивць. Іронічна та непередбачувана історія.

Типовий сучасний детектив, де всі ключові події відбуваються в готелі в горах. І звичайно погода така, що туди не добратися і всі там застрягли. Але є дещо не звичне в класичному і, на перший погляд, стандартному детективі.
А саме, те, що майже кожен член родини когось вбив і по суті вони всі убивці.
Ідея дійсно цікава, сюжет складний, багато головних персонажів і всіх треба запам’ятати. До речі мінус автору за те що половина імен на «Е» і я постійно всіх плутала, мені було важко запам’ятати.
Не зважаючи на типовість детективу, загалом історія мені сподобалось, але відштовхнула манера подачі, яку використовував автор. Знаєте, так ще роблять у фільмах. Типу коли відбуваються якісь події і тут різко все завмирає і головний герой розвертається обличчям в екран і звертається безпосередньо до глядача з якоюсь ремаркою. Не дуже люблю такий прийом, але автор його застосовував і доволі часто.
Був один момент де я майже здогадалася хто головний вбивця (де сюжет трішки просідає) але завдяки незначній легковажності в стилі написання автор вдало відвертає увагу і уводить ваші підозри, це було на межі ледь-ледь, мені сподобалось.
Отже, багато таємничих загадок, у кожного героя свій скелет у шафі, довга історія розслідування, тож нудно не буде.
Раджу цей детектив для пошановувачів сучасних історій вбивств. Впевнена ви зможете насолодитися ним сповна, хоч і є моменти які в книзі дратували. А ще, раджу читати цю книгу в холодні зимові вечори для більшого заглиблення в атмосферу ізоляції та небезпеки.

Ернест один із Каннінґемів. Як мінімум був ,до того,як не пішов проти своєї сімʼї свідчивши проти рідного брата.

Кілька років потому вся сімʼя вирішує зібратися на гірськолижному курорті, для так званого «воззʼєднання». Куди має приїхати і Ернест і його вже звільнений брат.

Під час цієї драми на курорті знаходять замерзший труп невідомого,і вбивцею може бути будь-хто адже всі в родині Каннінґемів когось вбили.
.
Дуже крутий стиль автора. Серйозна детективна драма забарвлена дуже якісним гумором. Що не дивно,бо автор ще й стендап-комік.
.
Мова велась від лиця Ернеста,і сама історія наче як автобіографічна. Тому четверта стіна продовж усю розповідь ламається вщент.
.
Протягом всього сюжету автор закидає багато самоспойлерів. Та вони,на диво,геть мені не зіпсували враження,адже були зовсім розмитими.
.
Що до розгадки. Тут їх було якби дві основних. Про одну я так-сяк здогадувалась. Мала ж таки сімʼя «возєднатися». А от іншу геть ні в зуб ногою та вона і не була центральна
.
Книжка написана в більш в класичній манері,витягував все це гумор і манера подачі. Тож до цього треба бути готовим.

Я поціновувач саме трилерів,але цей досвід теж був досить приємним

Офіційно попереджаю: перших 200 сторінок читалося нуднувато, автор мені нагадував старого занудного буркотуна, який наче і розповідає цікаву історію, але то з непотрібними подробицями, то занадто побіжно. Потім виявилося, що це не занудство, а авторський прийом. Завершальну частину читала без відволікань, бо хотілося ж в усьому розібратися. І що, нормальна історія)))

На гірськолижний курорт з нагоди возз'єднанея зібралися усі члени великої родини (а тут є мачухм, сестри покійного чоловіка, зведені брати-сестри, їхні половинки), які одне одного, скажімо так, не зовсім розуміють.

"-Я нічого про них не казав 
-Не зараз. А коли надсилав їх. Там, де вона запитала про алергії, ти написав "таблички в "екселі"".
-Ох,- озвався я."

І сталося тут вбивство. І почалося розслідування. Наш головний герой - молодший з трьох братів, заробляє на життя тим, що пише книги. У тому числі - книгу про те, як писати детективи. То ж цього разу він не лише втілив теоритичні знання у життя - тобто провів розслідування, але й написав потім книгу про це. То ж, принаймні одна людина залишиться живою точно. Ок, жартую, там багато хто залишиться, хоча багато хто і ні.

Читання роману було схоже на чищення цибулини - автор тобою маніпулює, мале ти так плачеш від цибулі, що просто цього не розумієш))

🌑Книга, яка мене трішки надурила.
Бо очікування гомерично-смішної чорнушної історії були намарними. Історія виявилася драматичною, місцями навіть травматичною (не тільки у фізичному сенсі), інколи тригерною і однозначно непростою.

💚Так ось, вам обіцяють, що ви разом із родиною, члени яких когось колись вбили (а дехто й не один раз), приймитеся за розплутування чергового вбивства, яке — яка несподіванка! — сталося ось прямо на курорті, куди вся весела сімейка зібралася на родинну зустріч.

💚Звучить багатообіцяче у плані сатири, гумору і комедії обставин. Натомість буде багато душевного болю від нещасливих родинних відносин, багато болю у минулому, багато спогадів та травм, які знову й знову виринали на поверхню. Особисто мені смішно якось не було, а було жутко страшно за зламані долі, неоднозначні рішення та зашвидкі висновки, які й ламали долі героїв.

💚Для мене особисто це стало гіркою драмою, а не смішним детективом. Можливо, саме тому я особливо навіть за ниткою розслідування не слідкувала, а тільки й чекала, які ще травми автор змусить героїв пережити.

💚Насправді, це була гарна книга і цікава історія, але знову ж таки, не смішна, як того очікувалося.

📌"Одного дня ти збагнеш, що родина - це не ті, чия кров тече у твоїх жилах, а ті, заради кого ти її проливаєш".

Чому про цю книгу так мало говорять 🤨 . Вона ж класна 🔥

Під такою непоказною обкладинкою ховається дотепна, саркастична та захоплююча детективна історія.

З самого початку приємно здивував незвичний стиль написання. Розповідь ведеться від першої особи живою мовою, оповідач не просто розказує історію, а й приправляє її чорним гумором та підколюваннями (не тільки інших членів своєї родини, а й самого себе). Між розділами з сьогоденням, автор майстерно вплітає історії про кожного члена родини. Вони були як нитки, потягнувши за які, у фіналі, розплутався той клубок таємниць.

Дійсно, схоже на стиль Крісті, але я б сказала, "Усі в моїй родині..." нічим не поступається творам королеви детективу.

Мені сподобались всі герої. Сподобалась їх реальність та неідеальність в планах характерів та поведінки. А спостерігати за їх взаємодією було не менш цікаво чим за ходом розслідування. Знаєте, коли велика родина збирається разом раз на рік і всі настільки різні, що часом їх спілкування зводилося до "гав-гав-гав" один на одного 🙈

Вам точно сподобається, якщо ви любите детективи, події в якому відбуваються на засніженому, відрізаному від світу, курорті. А серед героїв - возз'єдна, на одні вихідні, "різношерстна" родина.

Саме розслідування заплутане. Припущень, щодо вбивцi, в мене не було. Розв'язка закрила і пояснила всі незрозумілі моменти.

Детектив тримав мою увагу протягом двох днів, і викликав "Вау ефект" по завершенню.
Так задумка злочину не нова, але мене просто підкорила подача.

P.s. інколи, не яскрава обкладинка ховає за собою щось цікавеньке 😉

Я вгадала вбивцю ще десь на середині книги. Неочікуваний поворот навіть для мене. Проте, окрім цієї віхи розслідування, Бенджамін Стівенсон у своїй книзі «Усі в моїй родині - вбивці» залишив ще кілька деталей розслідування. Навіть в епілозі

Про що книга: є собі такий письменник Ернест Каннінґем, який пише книгу-детектив засновану на реальних подіях. У ній йдеться про воззʼєднання його родини на гірськолижному курорті та вбивства, які цей процес супроводжують. Одна важлива деталька - усі в його родині вбивці. Абсолютно всі. Але хто з них винен цього разу?

Стосунки оповідача з читачем у цьому детективі - окрема тема. Він без брехні (але іноді з недомовками) надає інформацію, яка відома йому, щоб ми могли спробувати свої сили у власному розслідуванні злочинів. Наприклад, потішив розділ 14,5. У ньому оповідач збирає основні віхи оповіді, щоб допомогти читачам підсумувати прочитане, а, одже, просунутися у власному розслідуванні. Дійсно книжка-квест виходить

Це ще й перша на моїй памʼяті книга, де оповідач настільки розкриває всі карти перед читачем, що дає перелік сторінок, на яких відбудуться вбивства. Але не перша, де він посеред книги звертається до читача чи щось напряму пояснює, хоча й це він робить доволі оригінально

Аби уникнути спойлерів, на цьому зупинюся. А поки ви думаєте, чи вартий цей детектив вашого часу, я пішла гуглити, чи є ще щось видане українською від цього автора

Що ви відчуваєте, коли думаєте про свою родину? Напевно, щастя? Чи затишок, а може, захват? А як щодо ненависті чи запаху свіжої крові… А, може, навіть почуття полегшення, коли ти нарешті можеш спокійно видихнути після того, як позбавився чергового трупа…

"Усі мої рідні когось убили. Найпродуктивніші з нас убили навіть не один раз"

Книга про незвичайні сімейні зв'язки, приховані таємниці та, як без цього, убивство.
Кожна родина має свою історію, має щось потаємне, можливо, бридке та неочікуване. Думаю, у кожної родини знайдеться бодай один скелет в шафі, а можливо навіть не один… точно знайдеться якась навмисне забута історія( з клятвою: « ніхто не має про це дізнатися»). Але впевнена, що ця родина вас здивує, бо скелетів буде багато… А історій та таємниць ще більше. Кожен з них вбивця, але чому? Що до цього призвело та чи можливо з цього виплутатися? Чи може одна родина бути настільки гріховною та чи зможуть вони колись відмитися від цього…

"Та все таки ми не якась там сімейка психопатів"
В одному з гірськолижних курортів з'їжджаються всі члени родини. Образи, не домовленості та інтиги заповнили весь простір. Що може погіршити ситуацію?... Пастка, в яку потрапив весь готель. Тепер щоб вибратися з неї треба розплутати клубок, який тягнеться не один рік. Та чи всім це до снаги?
"...інший Каннінґем убив цього чоловіка"

Дуже непередбачувана та загадкова історія сімейного воз'єднання. Яка огортає цікавістю до самого кінця. Несподіваний кінець, який змусить задуматися. Якщо ви починаєте знайомство з детектива - це саме та книга, з якої треба почати. Готель, хуртовина, родина та їх минуле віч-на-віч. Що ще треба для гарного сюжету?

Читання книги буде дуже легким та цікавим. Бо за манерою викладу історії, склалося враження, що автор сидить навпроти та особисто розповідає її. Цим ця історія й заполонила моє серце. Це прорив у написанні детективу. Тому раджу спробувати поринути у цей світ інтриг та драм. Даю слово, що ця історія не залишить вас байдужим.

Чудовий детектив. Сподобалось, що автор в процесі історії вказує на певні прийоми чи детективні елементи, багато відсилок 👍🏻

Ой не знаю… я люблю детективи, але цей читався ну нааадто довго і нудно. Я вже хотіла була його закинути, але все таки дочитала до кінця. Не скажу, що це було жахливо, але якби була можливість повернути час назад, я б цього не читала. 🥲