Дотепний детектив із чудовою іронією. Цікава ідея про сім'ю, в якій кожен має темне минуле, сюжет дійсно інтригує, присутній гумор цілком доречний. Але читати було якось трохи нудно, виникало бажання відкласти книгу і не повертатися до неї. Загалом непогано: цікавий задум, але реалізація могла бути кращою.
Анонім
«Усі в моїй родині — вбивці» - це написана з цинічною посмішкою кримінальна хроніка, суцільна мета-розповідь, де оповідач звертається до читача, пояснюючи, що саме відбувається згідно з «правилами жанру». Це як театр абсурду, де єдиний тверезий глядач — це ви. Попри весь гумор і самоіронію, роман не втрачає своєї детективної суті. Стівенсон майстерно веде читача за собою, підкидаючи підказки, а потім руйнуючи їх. в цьому клубі вбивць кожен має мотив і кожен здатний на все. Фінальна розгадка змушує заново переосмислити кожну сторінку — це смішний і шокуючий поворот. Це дотепний і смішний детектив, який доводить: найнебезпечніше місце у світі — сімейний обід.
Анонім
Це було дуже нудно. Не сподобався ні стиль написання, ні перші 120 сторінок книги. Далі закинула, бо історія не зачепила від слова взагалі.
Анонім
Котолог
