Нові відгуки

Якось дуже довго читався цей детектив. Події начебто розвиваються в доволі маленькому проміжку часу, але по-справжньому цікаво стає хіба наприкінці. Книжка скоріше має натяк на гумористичний стиль, ніж справді його передає, можливо, цей ефект створює переклад. Загалом можу сказати, що це книга не вечір, чи у дорогу. Вивести на емоцію чи якось запамʼятатися їй не вдалося

Мені сподобалося переважно через те, що я не чекала якогось напруженого детективу, де читач має сам прийти до здогадок, а автор в кінці це підтверджує. Люблю стиль цього автора саме за його гумористичний підхід до тексту і сюжету (як наприклад в першій частині він проспойлерив, що герої спалять готель за півсотні сторінок до того, як це сталося). Я трохи розтягнула читання, переважно через те, що намагалася вчитатися і побачити натяки і зачіпки (хоча не люблю так робити, мені зручніше потім повернутися по тексту і відмітити, якийсь аспект, коли він повторно спливає в тексті). Але загалом доволі гарно написано, хоч трапилися кілька нестиковок, або деталей, притягнутих за вуха

Вері гуд мікс оф Фарго енд Агата Крісті Вері гуд мікс гумору, сарказму та іронії й серйозних і важливих тем Бат (не те Бат, що дупа) нат зе бест рід евер

Я не читала першої книги про детективні пригоди Ернеста Канінгема, тож це було моє знайомство з автором та його стилем. Не повторюйте моїх помилок, адже тут є спойлери до подій першої книги "Всі в моїй сім'ї вбивці". У автора відчувається індивідуальний стиль, тому читається книга досить легко, цікаво та невимушено. Підкупають так звані "заповіді" для побудови хорошого детектива, адже одразу виключають ті детективні кліше, які я не люблю (типу вбивця оповідач, дворецький чи ще щось ліниве). Як і потрібно в якісному детективі, нас знайомлять з усіма персонажами/підозрюваними, накидують їм мотивації та змушують підозрювати всіх по колу (або по два). В цьому плані мені справді зайшло те, як автор наче не приховував від нас нічого, але врешті зміг здивувати. Нічого заскладного, але ж як цікаво. Відчувалось, що автор таки надихався Агатою Крісті та її "Вбивством у Східному Експресі", але намагався зробити щось своє. Окремо хочеться відмітити сам сеттинг, адже він має дві складові. Перше - це тема письменництва. Ось тут мені дуже сподобалось як були розказані неочевидні на перший погляд речі, вони додавали серйозних мотивацій, контексту та родзинки історії. Але сама по собі поїздка в потязі мені здалась надто сухенькою та нецікавою. Не було відчуття замкнутого простору, обмежень і інтриги, пов'язаної саме з потягом. Були якісь зупинки, інші люди, тож оцей елемент, як мені здалось, авторові не вдалось передати влучно. Можливо, він цього не планував. Але я як читачка цього очікувала) Тож загалом ставлю дуже тверду 8, можливо, навіть 8,5, а бали знімаю виключно за те, що не дотягнуло за сеттингом та за деякі надто кіношні сцени в кінці. Книга однозначна цікава, але і вау детективом її не назвеш, на один раз.

Це друга книга в моєму книжковому житті, яку я не змогла змусити себе дочитати, десь сторінок 30 я таки не домучала, а це про щось та говорить) навіть такий маленький шматок до фіналу — але ніт — воно того не варте) Книга дуже затягнута і зовсім не відповідає тим обіцяним на початку принципам. Вона не варта Вашого часу, не беріть)

Цікавий детектив з гумором та незвичною подачею історії. Добре розкриті члени сім’ї головного героя, яких можна зрозуміти і співчувати їм. Підходить для зимових читань, коли за вікном сніг. Буду шукати ще детективи цього чи інших австралійський авторів. 4.8/5

Непоганий трилер, хоча спочатку мені здалось, що так спойлерити, то просто жах, але все одно, атмосферність вбивств у потягу додає свою родзинку після Агати Крісті та її Східного експреса 💙. Гумор у автора теж непоганий, прочитати можна якраз через нестандартну побудову трилеру-детективу.

Непогане розважальне чтиво, але непогане це його максимум. Відверто слабо щодо детективної складової. Готель високого в горах і хуртовина, здавалося б, обіцяли напружену атмосферу, але не склалося. Персонажів багато, всі пласкі, мотивація їх дій часом дивна, а часом зовсім не зрозуміла. Та не зважаючи на це читається легко і майже не дратує. Загалом про витрачений час та гроші не шкодую.