Мене ця книга зацікавила тим, що я ніколи раніше не чув про Олега Гордієвського. Спочатку я був трішки розчарований, адже оповідь велася, якось монотонно, ніякої гостроти сюжету. Звичайна собі біографія шпигуна. І тільки прочитавши книгу повністю, я зрозумів, що це було необхідно. Автор показав як так вийшло, що чоловік, який виріс в сім'ї КДБшників став головним зрадником країни, що його на те спонукало. Коли читав третю частину, я не міг відірватися. Книга стала дійсно схожою на трилер. Цікаво було читати про систему КДБ зсередини: схеми, методи, структура, боротьба за владу тощо. Окремо хочеться відзначити, те, що в книзі багато фотографій, що робить читання ще цікавішим.

Дуже цікава і майстерно напиана історія, яка також розкриває у який спосіб мислять у КДБ.

"Шпигун і зрадник" Бена Макінтайра - це захоплюючий розповідь про життя та діяльність Олега Гордієвського, полковника КДБ, який протягом 11 років був подвійним агентом, працюючи на британську розвідку МІ6. Автор майстерно переплітає особисту драму героя з масштабними геополітичними подіями, створюючи захоплюючу картину шпигунської гри годин Холодної війни. Макінтайр описує події на основі архівних документів, інтерв'ю з учасниками та свідченнями самого Гордієвського. Книга тримає у напрузі, описуючи ризиковані операції, таємні зустрічі та хитромудрі шпигунські ходи. Макінтайр досліджує мотиви Гордієвського, розкриваючи його особистість, еволюцію його поглядів та складні моральні проблеми. Загалом, "Шпигун і зрадник" - це дуже захоплююча книга, яка буде цікава шанувальникам шпигунських трилерів, а також тим, хто цікавиться історією Холодної війни, та читачам, які прагнуть зрозуміти мотиви та психологію людей, що ризикують життям, працюючи на ворожу розвідку.

Не очікувала, але прочитала із захопленням до останньої сторінки. Надзвичайно цікава історія головного героя книжки.

"Пантеон агентів, які змінили світ, - малий і доступний не всім, й Олег Гордієвський на ньому є: він розкрив внутрішню кухню КДБ у переломний момент історії, відкрив не тільки те, що радянські агенти роблять(і чого не роблять), але і як мислять у Кремлі й що планують, а також змінив уявлення Заходу про Радянський Союз". "ШПИГУН І ЗРАДНИК", БЕН МАКІНТАЙР, Книголав Мало яка книга, прочитана мною останнім часом, так поповнила знання, як "Шпигун і зрадник" Макінтайра. Таємниці таких впливових у ХХ столітті спецслужб, як КДБ, МІ6, МІ5, ЦРУ, ПЕТ та інших - ретельно розкриваються на сторінках цього цікавезного шпигунського документального трилера. Автор розповідає одну з найзахопливіших історій у боротьбі спецслужб часів Холодної війни. Мова йде про діяльність полковника КДБ Олега Гордієвського, який перейшов на бік Заходу ще у 1970-х роках і став таємним агентом британської розвідслужби МІ6 у найвищих ланках КДБ. Автор писав книгу після опрацювання чисельних документальних джерел і інтерв'ю з колишніми офіцерами КДБ, МІ6, ЦРУ, дипломатами і політиками того часу. Але не дивлячись на те, що це нонфікшн, читається, як карколомний трилер, де реальні події набагато перевершують всі видумані сюжети. Ми детально знайомимося з історичним тлом того часу. Опис життя в СРСР, Данії, Британії, де працював у посольствах Гордієвський. Знайомство з його родиною та пояснення причин, що привели талановитого радянського шпигуна до рішення перейти на бік Заходу. Автор описує бажання головного героя змінити життя у комуністичній імперії, і багато в чому його діяльність сприяла розпаду СРСР. Саме підпільна робота Гордієвського зупинила ядерну кризу і сприяла закінченню Холодної війни і розпаду СРСР. З ним радилися Маргарет Тетчер і Рональд Рейган, він нагороджений найвищими Орденами Британії з рук самої королеви Єлізавети. Але щоб зрозуміти значення підпільної діяльності Гордієвського, можна зазначити лише той факт, що він і досі, через 35 років після героїчної втечі з імперії зла, приречений у країні-спадкоємиці СРСР до смертної кари. Величезна кількість описаного у книзі вражає. Наприклад, факт, що через тотальне прослуховування іноземних посольств у 1980-х роках в СРСР, британські дипломати обмінювалися думками з власними дружинами, передаючи записки під ковдрою, написані на туалетному папері, щоб легко потім змивалися в унітаз. Або вразив опис обробки взуття потенційних ворогів радянської системи речовинами, запах яких розпізнавали лише собаки. Або обробки одягу і взуття радіоактивними речовинами, які визначав лічильник Гейгера. Також автор розповідає про застосування "сироватки правди", сильної наркотичної речовини під час допитів. Але для мене найцікавішою частиною книги лишився опис втечі шпигуна з СРСР. Ці глави проковтнула, не помічаючи часу. Настільки вражає значення суміші професіоналізму та випадку у справі розвідників. Книгу, однозначно, рекомендую. Хочу зазначити, що читала вже нонфіки про Моссад, КДБ, Bellingcat, але ця книга найсильніша по фактажу і деталям за них усіх. І що казати, нічого ще не скінчено. Боротьба добра і зла, світла і темряви триває.