Боже, яка це затишна і атмосферна історія 🤗 Розказувати багато не буду, бо книга не велика і буквально все буде спойлером, але якщо ще думаєте чи вона вам потрібна, тоді так❤ Історія про дівчину Стеллу, яка намагається врятувати свою ялинкову ферму разом зі своїм найкращим другом Луком (дружать 9 років, там все так романтично 🤤) і своїми друзями-партнерами Бекетом та Лейлою😍 В них всіх такі теплі сімейні відносини, я аж не можу. 🤗 Щоб врятувати ферму, Стелла подає заявку на конкурс до відомої інстаблогерки Евелін Сент-Джеймс, але з крихтою обману😏 Щоб виграти грошовий приз, вони як і щороку створюють неймовірно святкову, Різдвяну атмосферу і ціле містечко їм у цьому допомагає 🤗 Я справді так поринула в книгу, що мені самій захотілось там побувати, доторкнутись до кожної гілочки, спробувати смаколики від Лейли та обійняти кошенят Бекета ❤ Я давно не відчувала такого задоволення від книги🤗 Радо рекомендую ❤

У мене склалось відчуття, що перша книга створена авторкою лише заради того, щоб підвести нас до історії про Бекета. Ну бо як пояснити цього персонажа і чому я в нього закохалась? 🙂 А ще, після цієї книги, в мене критична нестача тостів з сиром у крові😳 Троп від_друзів_до_коханців не мій самий улюблений. Це типу не бє, але і не те, що я хочу читати поза чергою. Можливо проблема у самій книзі, як тут це продемонстрували, бо дуже важко усвідомити закоханість двох людей протягом 10 років один в одного. Типу, їх кохання було спільним. Окей, я розумію, важко сказати про свої почуття, страх бути з розбитим серцем. І з одного боку, їх дружба прекрасна. "Того дня ми побували в сімох піцеріях, бо я не могла знайти соус, який би мені сподобався." "— Приблизно півтора місяця тому, — кажу. — Я змусила тебе привести мені одинадцять кілограмів шоколадного морозива з крамниці на розі біля твоєї квартири. Тобі довелося купити спеціальний холодильник і таке інше. " Я бажаю усім таких друзів, чесне слово. Але з іншого боку, в нас є ситуація, де Лука РІК не знав, що у Стелли немає хлопця😐 І це не ситуація, де вони рік не бачились, не спілкувались. Вони постійно проводили час разом, тусили, розмовляли. І мало того, що Стелла не сказала “Лука ай броук ап”, так і він нічого не помітив. Ніби йому було байдуже на її життя👍 З цього випливає питання про “а чого ніхто не помітив, що в неї проблеми з фермою?”. А хтось питав? Так, провтик Стелли, що вона не розповіла нікому. Але де оця реальна цікавість друзів у спільних питаннях? Чому ніхто не запитав: Стелла, а все йде нормально? А покажи наші звіти? Покажи бухгалтерію 😐 Всім було так байдуже, що аж страшно. Кароче бісять всі. Окрім Бекета. Давайте я вам ще трошки про нього скажу? "— Нам би не завадило різдвяне диво. — Тоді нумо, бляха, чаклувати." А в цей момент, я просто уявила мем: "Відверто кажучи, я навіть не знала, що в нього є мобільний телефон. Коли він мені потрібен, я просто виходжу з офісу й вигукую його ім’я в поле." 😱😱😱😱😱😱😱😱😱СЕМЕЕЕЕЕЕЕН Просто не чоловік, а мрія🌸 Котів любить, водночас приємний і грубий, дуже красивий лісоруб і обожнює солодощі. А момент коли “я дорослий чоловік, в мене може бути **** один раз з незнайомкою… ну може три…” Шат ап енд тейк май мані, бо я хочу про нього книгу😈 Усі інші мене не цікавлять. Тут загалом проглядується якась надто велика увага до персонажів другої лінії. А саме через це Лука і Стелла стають нецікавими. Я б готова була прочитати окремо три розділи про його маму і тітоньок. Дейн — коп, гей і просто найкращий названий татусь у світі. Лейла — психологиня, кондитерка і пані яка рятує інших, але застрягла у токсичних стосунках. Головний антагоніст історії тупо мемстєр. Я розумію чому Стелла не помічала, що випадки між собою якось пов’язані. Бо це бізнес, будемо чесні, не завжди зламані двері означає — тут орудує грабіжник😧 Але мотивація цього дяді-бібліотекаря… ну… "— Ви хотіли… що? [...] — Ферму з альпаками, — бурмоче він. — Альпаками. — Це моя мрія…." Рілі? Господи-боже-мій. Дайте йому іграшкову альпаку і хай вспокоїться. Бо це мабуть найтупіша мотивація, але вона хоч є. Бо було б ну дуже сумно. Гаразд… Лука… Ем? Типу можна звинувачувати Стеллу в тому, що вона не говорила йому про свої почуття. Але ми що, знову не помічаємо слона в кімнаті?😐 Чувак теж не говорив їй. І ця тупа думка “ну я просто плив за течією, якось воно та й буде”. Ну гаразд, вона боялась. А він? Виходить Лука просто амеба, якому було просто байдуже на те, що трапиться. Я думаю, що якби Стелла вийшла за когось заміж, то він би сів і такий “ну буде та й буде, плак-плак😢”. Загалом, вони обидва завжди поводиться дуже по дорослому: "— Звичайно, про Луку. У неї засмокт на шиї і шапка задом наперед, — він кладе ідеальний пончик на тарілку, а зверху додає крихітну гілочку омели з подки. — Крім того, Лука ховається в мене вдома із самого ранку." Окей, даємо йому медальку за перше зізнання. І спочатку я не розуміла чому Стелла така “ні, ти мене не кохаєш”. Але зараз, я розумію її почуття. Бо типу він ніколи раніше не говорив про все, що відчуває. Тут у них стався інтимний момент і звичайно, в її голові відбувається дурістіка. Бо в очах Стелли, чувак щойно зробив це, а потім зізнався в коханні. Типу ти закохався після цього? Ну якесь сумнівне кохання. Я звичайно рада, що в них все налагодилось і в кінці ми отримуємо хепі-енд. А як інакше? Це любовний роман. Але йшли ми до цього туго.

Наскільки ж прекрасна ця книга. Вона дуже затишна та "смачна"?!

Шукаю землю для ялинкової ферми? Книга дуже мила, приємна, створює прекрасну святкову атмосферу. Головна героїня має свою ялинкову ферму, однак, через певні обставини, розуміє, що без додаткових коштів це прекрасне місце довго не протримається. Через це вона іде на авантюру, де їй треба хлопець. Реального хлопця вона не має, тож доводиться придумувати фейкові стосунки із своїм найкращим другом) Десять років дружби, які дівчина боїться втратити, її хвилювання та сумніви. Роки неймовірної дружби, які мають надзвичайно міцне підґрунтя, створене із таємних почуттів і намірів. Ялинкова ферма, прикраси, розвішані по всій території, каток, смачна їжа та велика любов до своєї справи. Вайб маленького містечка, де всі знають один одного, і ясно що лізуть не у свої справи) Ніжність стосунків, спільні сніданки, танці на ганку, маленькі сюрпризи, щемкі зізнання, доторки до мурах... Це все загалом було атмосферно та чарівно.

Від фальшу до справжніх почуттів.. Ла-Ло і Лука ❤️‍? Мені ця парочка сподобалась. Троп від друзів до коханців ? Нічого не маю проти. Тут можна прискіпуватись до того, що у них дружба розтягнулась аж на десять років. Ла-Ло не хотіла помічати знаків, а Лука чомусь задовольнявся тим, що його обожнювали по-дружньому ? Хай ідуть до психолога ? ( у книзі тут і пояснюється це психологічними травмами). Сама ж історія має приємну, затишну, дружню атмосферу. Ще від Дня Подяки ферма готується поступово до Різдва. Вони хочуть виграти конкурс задля порятунку ферми ❄️? Усі події розгортаються в період між Днем Подяки і Різдвом ?✨? Тому можна читати і восени і взимку ?❄️ Через конкурс Ла-Ло пропонує Луці вдатись до фальшивих стосунків і понеслось ? Спайсі сцени тут є (відмітки на книзі я не знайшла). Книга вдала для відпочинку, як для мене. Лука ще той чоловік-романтік? Окрема парочка .. Бекет і кошенята)) повеселили ?? Загалом чудова історія ? Але хотілось би і святкування Різдва сюди додати ??

? Мурчу від задоволення Мила романтична історія зі святковою атмосферою. Після опису смаколиків та декорацій захотілося на цю ферму. ? Не подобається троп у книгах, де хтось з героїв закоханий, але роками не бачить проявів почуттів іншого. Проте авторка спробувала надати правдоподібності поясненням життєвого досвіду і переживань. Головний герой дуже милий, але як можна стільки чекати, не зрозуміло. Аж занадто він не реальний. ? В цілому раджу для зимового читання.

Я аж повірила в справжнє кохання і занурилася в атмосферу Різдва. Одна з улюблених книг

Ялинкова ферма Маленьке містечко Давні друзі Книга, від якої віє зимою, кавою і запахом ялин. Читається легко, швидко, чіпляє. Якщо хочете затишку, загорнутися в пледик і почитати щось — ця історія для вас.