Ахмад аль-Кармалаві

Почну свій відгук з того, що роман «Літні дощі» дуже незвичний. Його написав єгипетський письменник Ахмад Аль-Кармалаві, а сама книга є чудовим зразком сучасної арабської художньої прози.

Тут ви не знайдете типового розвитку подій та класичних головних героїв. Для мене вона стала книгою-роздумом, таємницею та подорожжю до глибин душі.

Роман «Літні дощі» складається з декількох сюжетних ліній, які поєднуються та розповідають про суфійського шейха Ібада аль-Мосулі та його спадщину. Колись він зібрав навколо себе прихильників традиційного близькосхідного музичного інструменту, який називається уду, та заснував суфійський орден, де музика є способом містичного пізнання світу.

У книзі всі події відбуваються у теперішньому часу. У нас є декілька головних героїв, галасливий Каїр та Агентство аль-Мосулі. Кожен із героїв має свої прагнення та бажання, і протягом всієї дороги життя їм потрібно буде подолати безліч перешкод, особливо духовних. На останніх сторінках книги було дуже сумно. Але від цього книга мені ще більше сподобалася!

• Музика – це мова душі й серця, ми можемо розуміти її, як нам подобається.

• З вулиці доносилося щебетання птахів, що поверталися до своїх гнізд перед настанням темряви… Ці створіння тисячоліттями незмінно роблять одне й те саме, не шукаючи чогось нового, вони – активна складова часу та простору, проте вони не прагнуть максимізувати свою роль чи перевернути порядок Всесвіту на власну користь. Хворіючи, вони не борються, смерть наздоганяє їх, і вони не пручаються; у рисах цих істот не видно занепокоєння чи задоволення. Що ж тоді заважає людям жити так само, як іншим створінням? Надія? Чи розум і свідомість?

🎧 Sad Violin & Piano – Yasser Farouk