“Червона кімната” - це класика, яка дивує своєю різкістю й сарказмом. Книга показує суспільство без прикрас: амбіції, розчарування, брехню й спроби вирватися вгору будь-якою ціною. Головний герой постійно потрапляє у дивні, інколи навіть смішні ситуації, але за всім цим відчувається гірка правда про реалії життя. Читається легко, місцями різко, але дуже чесно. Хороший варіант, якщо хочеться класики з характером і без нудних моралей.

Роман "Червона кімната" є значущим твором у світовій літературі, який відображає соціальні та психологічні проблеми кінця XIX століття. Стріндберґ, відомий своїм гострим пером і критичним поглядом на суспільство, створює твір, який не просто захоплює, але й змушує задуматися над суттю людського існування та соціальної несправедливості. Це - моя улюблена тема, яка захоплює з першої стрічки. Головний герой роману, Арвід Фальк, молодий журналіст, який прагне знайти своє місце в житті. Його пошуки істини та боротьба з корупцією, лицемірством і несправедливістю роблять його близьким і зрозумілим кожному читачеві. Стріндберґ майстерно показує внутрішній світ свого героя, його сумніви, страхи та надії. Читач легко занурюється у цей світ і разом з Арвідом переживає всі його злети та падіння. Що робить "Червону кімнату" особливо цікавою, так це її соціальна критика. Стріндберґ не боїться відкрито говорити про вади суспільства, такі як корупція, лицемірство та соціальна нерівність. Він показує, як ці проблеми впливають на життя звичайних людей, змушуючи їх боротися за виживання в жорстокому світі. Ця тема робить роман надзвичайно актуальним і в наш час, коли питання соціальної справедливості залишаються дуже важливими. Ця тема набуває особливої гостроти у найважчі часи нашої історії, коли у країні триває війна. Порівнюючи "Червону кімнату" з українською літературою, варто згадати твір Івана Франка "Борислав сміється". Як і Стріндберґ, Франко майстерно описує соціальні проблеми, зокрема життя робітників у нафтових промислах Борислава. Обидва автори зосереджуються на боротьбі простих людей за свої права та гідність, висвітлюючи соціальну несправедливість і корупцію. Хоча контексти їхніх творів різні, теми та проблеми, які вони піднімають, дуже схожі. Ще одним українським твором, який можна порівняти з "Червоною кімнатою", є "Місто" Валер'яна Підмогильного (мій улюблений роман про Київ). Обидва романи досліджують життя молодих людей у великому місті, їхні пошуки себе та боротьбу з суспільними нормами. Підмогильний, як і Стріндберґ, показує внутрішній світ своїх героїв, їхні сумніви та прагнення, а також соціальні проблеми, з якими вони стикаються. "Червона кімната" читається легко, але залишає глибокий слід у душі. Це роман, який змушує задуматися над важливими питаннями життя і суспільства, переосмислити багато речей і, можливо, знайти відповіді на власні питання. Загалом, "Червона кімната" Авґуста Стріндберґа є важливим літературним твором, який поєднує у собі глибокий психологізм, гостру соціальну критику та яскравий стиль. Це роман, який залишає глибокий слід у серці і змушує задуматися над суттю життя та місцем людини у суспільстві. Порівнюючи його з творами українських авторів, таких як Іван Франко та Валер'ян Підмогильний, можна побачити, що питання соціальної справедливості, боротьби за права і гідність є універсальними і завжди актуальними. "Червона кімната" – це книга, яка варта бути прочитаною і переосмисленою у наші дні.

Це яскравий і саркастичний твір, що описує шведське суспільство кінця XIX століття. Через пригоди молодого Арвіда Фалька, роман розкриває теми корупції, лицемірства та пошуку сенсу життя, роблячи його не лише захопливим, а й актуальним і сьогодні. Цим твором автор так оголив потворні негаразди шведського буття, що офіційні кола тривалий час цькували його зі сторінок газет, а книга зазнала суспільного осуду. Рекомендую )