?На вихід цієї книги я чекала ще з анонсу. Не так багато в Україні перекладів з ісландської. Якщо я вірно підрахувала, то лише п'ять і тільки одна - дитяча. ?Ця історія нагадала мені одразу дві книги, де головні герої - діти. Вона починалася як "Пітер Пен" Джеймса Баррі, та ледь не перетворилася у "Володаря мух" Вільяма Голдінга. ?На Блакитній планеті вічного дитинства живуть звичайні хлопчики й дівчатка, які ніколи не дорослішають. Вони граються, хоч іноді й сваряться, сміються, досліджують світ, купаються у водоспаді, харчуються плодами дерев, радіють сонцю, сумують в дощ, обожнюють веселку та раз на рік спостерігають за вильотом метеликів. Одним словом, насолоджуються дитинством. Та все змінюється, коли на планету прибуває Круть-Веселун, продавець космічних пилососів, виконувач мрій та дарувальник радості. ?Всього за крихту юності він виконує дитячі бажання. Спочатку - дає можливість літати, потім, щоб сонце не заходило, щоб ніколи не йшов дощ... Діти не помічають, як з кожним втіленим бажанням змінюється світ навколо, не помічають і змін у собі. Та головне, чи зможуть вони зупинитися, коли доведеться віддати серце або пожертвувати чиїмось життям? ?От така дитячо-недитяча книга, що піднімає питання причинно-наслідкових зв'язків та дитячої жорстокості. Ми читали з дітьми 10 і 12 років. Я б її порадила, як перехідну від дитячо-пригодницької літератури до більш серйозних дорослих творів. ?Книга отримала Премію ім. Януша Корчака та визнана найкращою серед тих, які номінувалися на Ісландську літературну премію.