📍 "Пам'ять, як море, то викидатиме спогади на берег, то ховатиме їх на дно, як водорості, як мушлі, але нічого з неї не зникне".
Я знайома з Кримом з дитинства. Бувала в Ялті, Саках, Євпаторії, Алупці, Бахчисараї, Чуфут-Кале... Заплющую очі й бачу старі вулички, мечеть, печерне місто, гори, море, відчуваю аромат кипарисів, лаврових дерев, квітів. Крайній раз (хочеться вірити, що таки не останній) я була в Криму в 2007 році і тоді це була суцільна росіянська мова, коли дуже зрідка чула українську, ладна була заобіймати й зацілувати тих людей, мабуть, таких самих бандерівців, як я.
Мені було дуже цікаво дізнатися з цієї книжки більше про самих кримських татар, про їхню мову, культуру, побут, їжу. Це глибокий твір про самоідентичність, пошук себе в цьому світі, про правду, справедливість. Тут про Крим етнічний, історичний, культурний, політичний.
Головна героїня, ім'я якої ми дізнаємося лише вкінці розповіді, живе в Криму. Навчається, пізнає світ, дорослішає, дружить з кримською татаркою, формуючи свій світогляд. Як їй вдалося, зростаючи в етнічній росіянській сім'ї з дідом кагебістом, бути такою свідомою? Обов'язково прочитайте цей Кримський роман.
📍"Щоб існував булгаков, їм треба було розстріляти у Сандармоху, Валер'яна Підмогильного і Миколу Зерова"
📍"Важливо вміти не лише сперечатися, але і вміти об'єднуватися "
📍"Знання помножує біль "
📍"Крим для кримських татар - не курорт, а Вітчизна ".