Для мене друга книга сподобалось ще більше ніж перша книга. Можливо, тому винуватий Трей і його кількість в "ефірі", але нічого не можу з собою зробити "Ти і є мій дім, Касі. Поряд з тобою я вдома." Ця книга дуже гарно доповнює першу частину і разом становлять прекрасну єдину історію - цілісний світ, який пропрацьований до найменших деталей. Також тут достатньо політичних аспектів: вчинки персонажів логічно мотивовані, а кожна зі сторін має власні інтереси. Дуже гарна і повільна любовна лінія. Взаємодія між головними героями і їхні словесні перепалки - то шось неймовірне. Я була дуже приємно здивована, що тут було значно більше коханнячка в порівнянні із першою книгою. Історія достатньо динамічна - постійно з'являються нові таємниці та подробиці і від того відірватися від читання просто неможливо. Мені дуже сподобалось, що авторка не оминула увагою жодного персонажа, який з'являється в історії. Головні герої тут розкриваються ще глибше, а другорядні персонажі отримують також свою історію. Окреме місце в моєму серденьку займає місце дружби в цій історії. Справжньої, безкорисливої дружби Я не хотіла, аби ця історія завершувалась. Кінцівка історії ну така вже гарна, що дуже хочеться продовження. І, хто зна, можливо, колись авторка потішить нас

Події розгортаються у світі, де посеред отруєних пустель з повітрям, насиченим смертельним нейротоксином, існують міста під захисними куполами. Суспільство тут поділене жорстко: артійці - привілейована еліта, свартійці - нижчі або ті, кому пощастило значно менше. Тема класової нерівності — одна з ключових у цій історії. Історія знайомить нас із Касі — свартійкою, яку бере під опіку майбутній правитель Сифізу. Артієць виховує дівчину з нижчого класу і над Касі постійно нависає потреба доводити, що вона гідна цього шансу. Мені дуже сподобалось, що Касі ніяка не обрана - вона просто намагається вижити в цьому жорсткому світі і пристосовується до умов, в яких опинилась. В цій історії є все що душа забажає - цікавий сетинг, політичні інтриги, змагання та боротьба, присутні елементи dark-academia, прекрасна дружба, трііііішки любові та багато таємниць, розкриття яких я дуже чекаю в наступній книзі. Промені Аласі - це дуже добре продумана історія. Відчувається, що авторка приділила багато уваги деталям, які допомагають повністю зануритися в атмосферу світу. Тут є власні божества, легенди (як я зрозуміла - це переосмислення історій про князя Олега та Дедала й Ікара), а також тварини й птахи, адаптовані до життя в пустелі. Навіть напій, що заважає заснути (певно кава), має тут свій аналог. А ще те, як написана книга додає відчуття твоєї присутності в цій історії. Ти наче своїми очима спостерігаєш за розвитком подій. Історія завершується потужним кліфгенгером, тож продовження так і проситься читатись. І це якраз той випадок, коли мій пунктик «не читати незавершені цикли» вкотре себе виправдав - бо я одразу беруся за наступну частину.

«По їхніх струнких тілах розтікаються напівпрозорі повітряні тканини, навколо тонких ший та зап’ясть сяють дорогоцінні камені, а на генетично ідеальних обличчях завмерли зарозумілість та зверхність. Найвищі серед вищих, найкращі серед кращих. Іноді хтось із них кидає побіжний погляд у наш бік і, помітивши опікуна, шанобливо схиляє голову в привітанні. Втискаюся в м’яке крісло диліжанса та намагаюся стати якомога непомітнішою. Впевнена, всі вони в курсі того, що опікун має свартійську підопічну, але я волію уникнути зайвої уваги». ⠀ Касі - свартійка, представниця пригнобленої раси. Долею випадку та через імпульсивне бажання артійця - діра Кіра, майбутнього правителя Сифізу, - вона стає його підопічною. ⠀ Дівчина живе в Торгоніумі, одному з міст під куполом посеред пустелі. У розкішному маєтку та достатку, де вона має все - доки поводиться як маленьке слухняне звірятко. ⠀ Але вона пам’ятає своє минуле, бачить його в кошмарах. Знає своє місце в ієрархії артіїв та не підіймає голови. Усе, що її цікавить, - це доля брата. ⠀ Якщо для того, щоб знайти його, їй потрібно закінчити Артійську академію чистонароджених, стерпіти образи та знущання - вона це зробить. ⠀ «Не впевнена, хто я насправді. Я - розумниця. Я - розумниця. Я - Кхасі, і водночас я Касія. Я учасниця Артійського турніру, випускниця Артійської академії і підопічна майбутнього правителя Сифізу. Я сирота, бруднонароджена свартійка, що шукає свого брата, й батьків якої вбили за порушення закону про чистонародження. Закону, написаного дядьком мого опікуна і виконаного поточним правителем, чий син - мій суперник на Турнірі. Але й це ще не все.» ⠀ Але світ змінюється. Міста охоплюють криваві повстання, які жорстоко придушуються армією. Кров свартіїв тече рікою, але вони бачать надію - промінь богині Аласі. ⠀ Потрібно обирати сторону, але тепер Касії є що втрачати. Вона має вирішити, чи варте життя в тіні чистокровних її совісті? ⠀ Я беззаперечно повірила авторці. Якщо на початку книги в мене були асоціації з деякими назвами, то потім - як понеслось! ⠀ Щиро рекомендую! Читається легко та захопливо. ⠀ Чекаю на другу частину! ⠀ #примхливачитака

«Промені Аласі» — атмосферна й емоційна історія, яка занурює в незвичний світ і дарує справжнє читальське задоволення. Авторка пише красиво, образно й легко, а сама книга залишає по собі теплий післясмак. Рекомендую всім, хто цінує якісне українське фентезі.