У мене вічна проблема: не можу написати відгук на книжку, яка мені дуже сподоблася. Як завжди, якщо в книзі є якісь бісячі та нелогічні моменти, то я з радістю все це розпишу та розставлю по поличках. А якщо історія змусила мене роззявити рота та втупитися в стіну після прочитання, то мені дуже хочеться просто написати: читайте її. Та я постараюся. Перш за все, "Сніжний Ізюм" дуже перевершила мої очікування. Повторилася ситуація з книгою "Дім у волошковому морі" Т. Дж. Клюна — мені була зовсім не зрозуміла анотація, і якби я обирала, чи читати книжки саме за нею, а не за відгуками, то ніколи не взяла б її в руки. Але я довірилася позитивним рецензіям, і як же я цьому рада!? Для мене "Сніжний Ізюм" — це історія про нашу реальність в дуже прозорій обгортці з фентезі. Так, тут є фентезійний елемент, але, як на мене, він не головний та відіграє другорядну роль. Тому я точно рекомендуватиму цю книжку навіть тим, хто фентезі не любить, і не читає. Але перш за все — це про війну, дружбу, втрату, розчарування, біль, відчуття власної немічності, сумніви, втому, книжки, пошуки себе, нові знайомства та віднайдення променя надії навіть в безпроглядній темряві❤️‍? А ще дуже-дуже багато всього іншого, бо вона до біса життєва й зачіпає ну купу аспектів існування українців зараз. У мене ледве підіймається рука це писати, але книжка також дуже смішна. Вона про стільки болючих, важких та страшних речей, але я все одно сміялася, бо у такій реальності ми живемо: не втрачаємо (я сподіваюся) оптимізму навіть у такі похмурі часи. Тим, хто добре мене знає, відомо, що я обожнюю історії, які змушують мене і плакати, і сміятися. Щоб і щемко було, і з гумором. І це точне попадання в мої вподобання? Я читала і весь час дивувалася, як авторці вдалося стільки тем зачепити у такій маленькій книжці. І гарно їх розкрити, і щоб це не було штучно, і щоб я постійно рефлексувала. А ще я весь час думала, що мені терміново треба змусити прочитати її тих, хто ще цього не зробив (так, так, я про тебе говорю??) Дуже рада, що відкрила для себе нову круту українську авторку і з нетерпінням чекатиму нових релізів від неї??

Дякую авторці за чарівну, надихаючу казку в реальності? Читалося легко і з задоволенням! А які гарні, мальовничі обкладинка і малюнки? В книзі магічний реалізм, українські міти, органічно переплетені з актуальними проблемами сьогодення Україні: подолання болю втрати, знаходження себе в нестабільному світі, важливості взаємодопомоги і людяності. Читаючи, я поринула в історію головної героїні, співчувала, раділа і сумувала разом з нею. Цей твір за своєю теплою, позитивною атмосферою пригадав мені "Життя хлопця" Роберта Маккеммона? Книга о книгах, пам’яті, коханні й надії☀️