«Дванадцятий лицар» — це той випадок, коли шкільний романтичний сюжет примудряється виглядати як інтелектуальний стендап. Авторка бере класичний мотив Шекспіра, кидає його у вир сучасного геймерського світу й додає добрячу порцію самоіронії. Результат? Розумна, дотепна й зухвала історія про кохання, дружбу й… онлайн-баталії. Головні герої — Ві та Джек — це два полюси магніту, які спершу відштовхуються з гучним тріском, а потім вибухово притягуються. Віола Реєс — впевнена, розумна й гостра на язик дівчина, яка на арені геймерського світу грає під чоловічим ніком (і ніхто навіть не здогадується). Джек Орсіно — типовий «ідеальний хлопець» із репутацією, що викликає бажання трохи його роздратувати. Їхні діалоги — це словесний фехтувальний двобій, де переможець змінюється кожні п’ять секунд. Сюжет розвивається як геймерський турнір: швидко, азартно й непередбачувано. Онлайн-битви, шкільні драми, випадкові зізнання й класичне «о, це був ТИ?!» — усе на своїх місцях, але подане з таким гумором, що навіть передбачувані моменти стають вибуховими. Іронія автора — гостра, але добра: вона висміює стереотипи, не принижуючи своїх героїв. Серед тем, піднятих у книзі, — пошук власної ідентичности, гендерні упередження, самоповага й, звісно, перше кохання, яке завжди трохи незручне, але від того ще щиріше. Авторка показує, що у світі, де всі носять маски (іноді буквально, ховаючись за ніком), найважче — бути собою. Майстерність Алексін Фолмут у тому, що вона не зображає підлітків як ходячі стереотипи. Її герої живі, з нервами, сумнівами, гормонами та чудовим почуттям гумору. Вони сваряться, фліртують, жартують і часом роблять дурниці — як усі ми. І саме тому вони такі переконливі. ~ «Дванадцятий лицар» — це не просто історія про шкільне кохання. Це феміністична, геймерська й відверто весела романтична комедія, яка доводить: кохання — найскладніший квест, але пройти його хочеться знову і знову ❤️⚔️ Рекомендую?