Декілька останніх місяців були дуже сумбурними в плані жанрів. Я то читаю величезні томи фентезі, то пробую ромкоми, то берусь за лауреатів премій і врешті решт взялась за роман який складається зі снів про час які могли наснитися Айнштайну. По структурі цю невелику книгу складно назвати романом, тому що кожна її частинка це інші люди і інший світ в якому час тече також по іншому. Всі частини абсолютно окремі і їх можна пов'язати лише тим, що нам описують Берн в якому деякий час жив Айнштайна. І хоча в цих "снах" час кожен раз тече по своєму всі вони врешті решт зводяться до розумів про життя в нашому швидкоплинному часовому потоці. Я не можу сказати, що кожен розділ мені відгукнувся, але деякі думки були дуже влучними і вразили мене своєю правдивістю. "Сни Айнштайна" стають черговою книгою яку я не можу радити всім, але якщо вам хочеться чогось неочікуваного в літературі, то це вам мій натяк.😉 Приємного читання✨.

О, — це справжня літературна медитація про час, фантазія, що перетворюється на філософію. Читати всім. Це не роман у звичному сенсі, а збірка коротких, метафоричних снів, які ніби бачить молодий Ейнштейн під час роботи над теорією відносності. Кожен сон — це альтернативна реальність, де час поводиться по-іншому: зупиняється, повторюється, тече назад, зависає в моменті... Читається легко, майже як поезія в прозі, але залишає дуже глибокі роздуми. Що буде, якщо час — це коло? А якщо він плине тільки для закоханих? Або взагалі перестає існувати, коли люди припиняють мріяти? Це книжка, яку хочеться перечитувати повільно, ковтками, і кожного разу відкривати в ній щось нове. Ідеально для тих, хто любить інтелектуальну прозу з відтінком фантастики, філософії та краси слова.