ця манґа півроку пилилась у мене на поличці і от прийшов її час. не буду брехати, мені багато чого розповіли про цей твір і було трохи страшно починати читати, але вже з перших сторінок персонажі настільки вподобались що довелось читати повністю, щоб дізнатись що ж такого знову утне Ріко. можливо твір специфічний, але перший том доволі сподобався і дуже хочеться дізнатись що ж буде далі і які ще таємниці відкриються
Анонім
Це просто жесть… Я в ступорі від третього тому 😳. Попередні два були, м'яко кажучи, не сильно гуманними, а зараз це вже геть інший рівень жорстокості. Особливо зважаючи на те, що усе це трапляється з дітьми…
Я спершу вважала Одзен жорстокою — беру свої слова назад. Права вона була, коли казала, що інші білі свистки не такі ніжні, як вона, і назвала їх "вилупками вищого гатунку". Це ще дуже делікатне означення і надзвичайне применшення, принаймні щодо одного з них. Вже боюсь дізнатися про інших 😕.
Щодо сюжету, то після кількох тижнів виживальних тренування під керівництвом наставниці, Ріко і Реґ знову вирушили в дорогу. Перед цим Одзен, котра, як виявилося, ненавидить дурити дітей, "з моторошною безжальністю не приховала від них нічого" стосовно небезпек, що підстерігатимуть їх далі на шляху до дна Безодні, і деяких її таємниць.
Почвари з глибин виявились смертельно небезпечними, але далеко не найстрашнішою загрозою. Те, що дітлахам довелось пережити, в голові не вкладається 🫣. А що в недавньому минулому спіткало їхню нову знайому Наначі та її подругу Міті, так званих незворотніх? 😱 Це ж яким треба бути покидьком і нелюдом, щоб проводити такі жахливі експерименти над дітьми, завідомо прирікаючи нещасних на долю гіршу за смерть?
Чим далі, тим темнішою, моторошнішою, жорстокішою й драматичнішою стає історія. Навіть страшно уявити, з чим далі зіткнуться смілива, але слабка тілом, Ріко та безпам'ятний Реґ - "міцний, аж ікла можна обламати, але він полохливе зайченя і з рішеннями гальмує".
Надіюсь, хоч крихітний шанс на успіх у них все ж є, адже дівчинка, хоч і вразлива, але вже чимало змогла пережити. А робохлопчик ладен на все, аби її захистити. Та й спогади наче поволі пробують повертатись.
З одного боку, хочеться пошвидше прочитати наступний том, щоб дізнатись долю героїв і розкрити решту див і таємниць Безодні. З іншого ж, трохи лячно, адже привабливі й милі обкладинки приховують дедалі моторошніші жахіття всередині. Що ж буде в останньому, 12-му томі? 👀
Анонім
Отже, Ріко з Реґом таки вирушили в Безодню. А хтось сумнівався в тому, що це вперте дівчисько не відступить від свого? 😁
Найголовнішим для початку їм здавалось втекти від ймовірних переслідувачів до другого рівня, адже за правилами їх би далі не шукали. Але це ще далеко не перемога, адже тепер доведеться рятуватися від цілого сонмища небезпечних істот 😱.
Але й це ще не найскладніше. Попереду їх чекає база дозорців і тамтешня "трохи схиблена" вартова - "незворушна Одзен". Вона — один з ключів до минулого Ріко. А ще, здається, знає дещо про Реґа. Ох і не солодко діткам з нею буде…
Одзен — одна з нечисленних білих свистків, висока, сильна і надзвичайно могутня. Перше враження Ріко і Реґа — захоплення і радість від зустрічі з живою легендою. Однак протрималось це враження не довго. Жорстокість, незворушність і стервозність Одзен швидко вивели їх з себе. Ох і хотілося їй чимось добряче вгріти за таке ставлення до дітей! 😡
В другому томі читачів продовжують знайомити з особливостями Безодні. Ще дізнаємось більше про минуле Ріко, її матері Лайзи, і зовсім трошки про робохлопчика. Та безперечною зіркою тому стала незворушна Одзен — просто якась ходяча зброя, загадка і реліквія в одному флаконі 🦸🏻♀️.
Сюжет тримає інтригу і тепм, продовжує дивувати й відкривати нові грані світу й персонажів, а привабливий малюнок і далі тішить око. Деякі питання отримують відповіді, але натомість швидко з'являються нові.
Анонім
