Давні містичні тексти срібної серії Argentum мені припали до вподоби, відтак не пройшла мимо чергової книги. Цей твір вперше побачив світ 1843 року, а оповідає про події року 1630. Написаний священнослужителем, він розповідає про доньку пастора, котру було обвинувачено у відьомстві. Твір дає хороше уявлення про той давній період історії загалом - як жилося простим людям у ті скрутні часи (чи то пак, здебільшого виживалося), позначені стражданнями від "голоду, меча та чуми", а також наскільки відмінним від цього було становище знаті і людей, наділених владою. Також багато інформації надається про мінливі взаємостосунки в громаді та відносини між різними верствами населення. Проте, центральною темою все ж є драматичний "процес над відьмою", особливо моральна його сторона. Маємо нагоду зайвий раз пересвідчитися, що натовп - то дурна й нестримна сила, котра не знає жалю і пощади та не має совісті і пам'яті про минуле добро. Маси легко піддаються впливу, а тим більше страху. А "хліба і видовищ" залишається чи не найпотужнішим бажаннями. Також бачимо, що злоба, жадібність, захланність, мстивість, злість і хтивість, особливо підкріплені хоч якоюсь владою і впливом, можуть призвести до жахливих наслідків. Загалом, твір я охарактеризувала б як художню форму релігійно-проповідницької тематики. Щось на зразок притчі з цілком конкретною мораллю. Власне, нічого дивного в цьому немає, адже твір написаний пастором і оповідь ведеться від імені пастора. Втім, містики твір не позбавлений, адже навіть у ньому самому згадується сумнозвісний "Молот відьом", середньовічні ставлення до чаклунства та жорстокі й моторошні відьомські процеси. Книга, до речі, містить і декілька оригінальних чорно-білих зображень, що підкреслюють химерність самого тексту.