"Для щастя треба знайти собі на рівному місці «хобот», а потім позбутися його й насолоджуватися."

Психологічний трилер-фікшн українського письменника Ілларіона Павлюка "Танець недоумка" - це друге знайомство з творчістю автора, яке викликало шквал емоцій в поєднанні з яскравою бурею фантазії, основою якої став детальний опис середовища в книзі та емоцій і думок головного героя.

Події відбуваються в майбутньому, де технології "розумних будинків" вийшли на новий рівень та можна полетіти на Місяць двома рейсами в 30-ти денний період. Головний герой Гілель, є космічним біологом, який погоджується на роботу в Корпусі Конкістадорів, не очікуючи на те, що може статись в даній експедиції. Для нього, людини із спадковою генетичною хворобою, котра має 50% шанс того, що даний дефект буде прогресувати, немає що втрачати, крім сім'ї. Через складний фінансовий стан вони змушені погодитись на пропозицію Корпусу та зустрітись з новими пригодами на планеті Іш-Чель.

Незважаючи на 680 сторінок книга читається легко, має насичений пригодами та несподіваними поворотами сюжет. За словами автора, фантастика в книзі використовується лише для "перельоту в іншу галактику". Загалом книга про страх жити. Вона про трансформацію себе і прийняття долі та зустрічі зі своїми страхами і боротьбу з ними.

Правила існують для того, щоб їх порушувати.

Книга Елізабет Гілберт "Місто дівчат" в основі якої покладено опис американської богеми 40-х років, саме про те, що світ не ідеальний, то навіщо ж слідувати правилам, адже для всіх хорошим бути нереально. Книга є листом до дочки коханого чоловіка головної героїні. Це викладення її біографії та подій, які відбувались в 40-х роках в США, а в основному в Нью-Йорку.

Даний роман про молодість з відчуттям свободи без обмірковування можливих наслідків, моду 40-х років, занурення в театральне мистецтво і проходження шляху написання та постановки п'єс від початку до кінця, про те, як вплинула Друга світова війна на життя американців, та про спосіб життя без встановлення рамок та навчання умінню відповідати за свої вчинки.

Головна героїня, особисто для мене, має свавільний спосіб життя і мені важко давалось розуміння цього. Але було цікаво пізнати театральний світ зсередини, відчути атмосферу Нью-Йорку 40-х років та прочитати уривки спогадів про Перл-Гарбор зі слів ветерана, котрий мав посттравматичний синдром. Загалом це цікава історія в особливому стилі Елізабет Гілберт.

Ну і звісно ж не без протиріч, що ще раз показує те, що порушення правил не завжди є прийнятним для сприйняття суспільством, але хто сказав, що це має значення, якщо ти в цей момент проживаєш своє життя за власним сценарієм ?

7/10

"Вчися ставитися до життя простіше, пташко. Світ постійно змінюється. Вчися давати собі з цим раду."

"Кохання не завжди прекрасне. Іноді сподіваєшся, що в результаті воно перетвориться на щось більше. Щось краще. А потім не встигнеш озирнутися - як знову треба все починати з нуля, а ти ще й десь лишила своє серце."

Книга Колін Гувер "Огидне кохання" - це творіння, котре викликає вихор емоцій, це своєрідна емоційна гойдалка в паперовому вигляді.
Тейт, головна героїня книги, знайомиться з другом свого брата - Майлзом, котрий через важке минуле вирішив більше не закохуватись. В ході сюжету у них виникає домовленість про відносини без зобов'язань з всього лиш двома правилами від Майлза: "Не запитувати про минуле і не сподіватись на майбутнє". Але впродовж книги обіцянки руйнуються, серця розбиваються, кохання стає огидним.
Книга дозволяє зануритись у світ пристрасті, яка порушується темою минулого Майлза, що супроводжується болем та співчуттям. Це чудовий посібник для спеціалістів по психології з теми тривожно уникаючого типу прив'язаності. Приклад того, що не відпустивши минулого, не варто починати будувати відносин в майбутньому, адже це лиш тягнутиме партнера в емоційний безлад.
В один момент ти радієш за головних героїв, в інший - закриваєш книгу з дещо "французькими" коментарями і прорахуванням сторінок, які залишились, щоб розрахувати траєкторію емоційного розкачування відносин у книзі.
Що ж, це в стилі Колін Гувер - інтрига впродовж книги, пристрасть та добре прописані головні герої.
Цей твір вартий прочитання, але тоді, коли ви бажаєте відчути спектр емоцій різного характеру в короткий проміжок часу і не повторювати такого у реальному житті)

Плюси:
• сюжет описаний ніби пазл, який впродовж прочитання вдається скласти в єдине ціле.
• до кінця книги тримається інтрига.
• показано як автори працюють над образами негативних героїв, над написанням хронік.

Мінуси:
• моментами книга здавалась ніби поверхневою, було розуміння, що щось недоописано.

Книга, котра відкриває світ з суперечливими емоціями. З одного боку це кохання, дружба, сімейне щастя, а з іншого розбитті серця, обставини та муки вибору.

Всі події книги проходять протягом одного дня, але з періодичними відступами до минулого головної героїні, що доводить читачів до отримання відповідей, чому ж трапилось так, що люди, котрі безмежно кохали один одного, не були разом.

В книзі присутні і негативні сцени 18+: насильство в сім'ї, інцест, зневага, зґвалтування та втрати близької людини. Але саме ці сцени показують силу головної героїні та на які слід звертати увагу у вихованні дітей.

Загалом книга швидко читається, затягує з першої сторінки та не дає втратити інтерес за рахунок переплетення минулого та теперішнього.

"У гарної історії повинні бути початок, середина і кінець, та натяк на кінцівку неодмінно мусить бути на самому початку"

Оцінка: 7/10