Найкраща книга, яку я коли-небудь читала! Якщо Вам дуже важко змусити себе почати читати книгу, і ще важче продовжити, т з цією книгою Вам переживати не доведеться! Я почала читати, АБСОЛЮТНО не знаючи, що мені очікувати, але уже сторінці на 20, ця книга ніби викрала мене. Настільки з головою у книгу я ще не занурювалась, а я на секунду зазвичай читаю лише фантастику, тому мене здивувало те, наскільки сильно та швидко ця книга мене захопила. Тут є все, що потрібно: від переживань, до спостерігань за героїнею і помахом голови туди-сюди через яму, в яку вона себе закопала, істеричного сміху та моментів, яким, думаю, ми всі зможемо поспівчувати та побачити в них себе. Стиль письма авторки такий простий і зрозумілий, в той час, як історія досі не проста. Цей незвичний мікс створив книгу від якої не можливо відірватись, а коли доводиться — неможливо перестати думати про неї. Дуже рекомендую!!! А, ще класний бонус, якщо Вам цікаво дізнатись як працює видавнича індустрія. а також про болі та тріумфи авторів на безжальній арені під назвою "суспільна думка", сміливо читайте!))
Я б усе віддала, щоб стерти собі пам'ять та насолодитися цим шедевром знову!
До речі, авторка, Ребека Кван, просто неймовірна!!! Я в її писемному стилі готова хоч інструкцію до мікрохвильовки читати!! Її ідеї завжди свіжі, а стиль просто чарівний. Мені ще ніколи не було так легко читати книжки як її "Жовтолика" та "Макова війна". Ніколи в житті не розуміла, як це, читачі прямо слідкують за всіма книжками одного автора; думала, що ніколи не вдамся до такого кроку, але Р. Ф. Кван змусила мене взяти слова назад).