Тропізми

Тропізми — множинні рухи, що відбуваються всередині нас, перш ніж на поверхню спливе щось окреслене. «Тропізми» — перший художній твір Н. Саррот. Тут розглянуто людське існування під мікроскопом і розкрито динаміку між нашими думками й діями під покривом соціальних умовностей. За словами Ж.-П. Сартра, це «протоплазмове бачення нашого внутрішнього всесвіту: варто зрушити камінь буденного, і ми знайдемо стрімкі розряди, слинявість, слиз, непевні порухи, подібні до рухів амеб». 

Серія замальовок і спостережень за повсякденним життям: натовп, що збирається перед вітринами магазинів; старий чоловік, який розмовляє з онуком про смерть; професор, який читає лекцію про Пруста й Рембо; жінка, яка приховує свою зневагу на сімейному зібранні…

Уперше опубліковані 1939 р. й не зацікавивши літературної спільноти, «Тропізми» випередили свій час і здобули заслужене визнання вже при перевиданні 1957 р., на піку ажіотажу довкола «нового роману», попередником якого їх і вважають.

Наталі Саррот – французька письменниця єврейсько-українського походження, з раннього дитинства потрапила до Франції, де навчалася, жила і творила. Представниця нової хвилі в літературі – так званого нового роману, або ж «антироману». Для напрямку притаманні безсюжетність, розгалуженість фабули фасеткового типу (якщо та фабула є), відсутність героя або непевна його означеність у тексту; стиль письма – потік свідомості, глибинні рефлексії, «автоматичне письмо» – фрактальність, спалахи думок і образів тощо.