Та отримуйте інфо про новинки й події в книгарнях
Здійснено спробу зіставлення «Енеїди» І. Котляревського (кінець XVIII – перша третина ХІХ століття) з її метатекстовим джерелом – «Енеїдою» Вергілія (остання третина І століття до Р. Х.). Твір української літератури постає фундаментальним поетичним дослідженням про маргіналізацію, маргіналів, їхні шанси на дію в нових історичних обставинах, які є інваріантами хибно осмисленого старого.
У книзі діють три постаті: Вергілій, Котляревський, Неборак. Кожний з них продукує для сучасності по-своєму – переважно зусилями поета, прозаїка, літературознавця, перекладача Віктора Неборака – смислові контексти текстів двохтисячолітньої і двохсотлітньої давнини, стверджуючи сучасну методологічну виструнченість компаративного методу вкупі з іншими допоміжними методами формування рухомого матеріалу історії українського красно-бурлескного письма. Віртуозне розумування над українською відповіддю латинській «відповіді Гомеру» є першорядною цеглиною в науковому фундаменті створення «споглядальних» метатекстів, які самі постають текстом, вартим осмисленого перечитання.
Котолог
