Плем’я козаків. Як формувалися і змінювалися чоловічі спільноти

У чому феномен тисячолітньої стійкості української нації та її потужного військового опору сьогодні? Чому українці — носії «принципу широкої демократії» на противагу централізованій владі Москви?

Павло Салига використовує інструменти порівняльної соціокультурної антропології, щоб дослідити походження українського козацтва. Він простежує тяглість від «племінної демократії» слов’ян та інституту віче у Київській Русі до унікального устрою Запорізької Січі, сучасних добровольчих батальйонів ЗСУ і навіть футбольних фанатських рухів. Використовуючи підходи Клода Леві-Стросса, Джозефа Кемпбелла, Еміля Дюркгейма та інших відомих дослідників, автор надає ключ до дешифрування архаїчної логіки, що стоїть за українськими культурними явищами та міфами.

«Плем’я козаків» пропонує свіжий погляд на основи світогляду українців. Книжка зацікавить як професійних етнологів та антропологів, так і тих неофітів, хто хоче зазирнути за історичну стіну козацтва. Тут ритуали й обряди переплетені з аналізом української ідентичності, фольклор вміщений у геополітичний контекст, а для поціновувачів культурологічних загадок і порівнянь є широке поле для досліджень.

««Плем’я козаків» — неординарний погляд на питання походження Війська Запорозького. Ви здивуєтеся, як багато спільного у козаків, африканських моранів та футбольних фанатів. То ж мова йде не лише про географію, а й про час. І для людини «не в темі» дослідження автора стануть справжнім відкриттям.», - Роман Лихограй, кандидат філологічних наук, асистент кафедри фольклористики КНУ імені Тараса Шевченка

«Доба українського козацтва — чи не найцікавіший етап нашого націєтворення, що був завжди в полі мого любительського зацікавлення історією. У цій же книжці ще один неординарний погляд на питання походження Запорозької Січі й козаків зокрема. Теорія, подана в цьому дослідженні, для мене не є категоричною істиною, а радше надихає до нових конструктивних дискусій і пошуків.», - Марко Галаневич, вокаліст гурту «ДахаБраха»