Роман Симони де Бовуар «Глянцеві картинки» – сповідальна історія жінки, яка шукає справжнє в собі, у світі, близькому оточенні. Її життя перетворилося на глянцеві картинки з реклами, а в душі – порожнеча. Чому сталося так, що вона забула, як відчувати себе живою? Чого її бракує, аби бути щасливою? Щастя – як сенс, як вибір, як найвищий прояв життя. «Ні, – кричить вона з усіх сил, – ні! Тільки не Катрін. Не дозволю зробити з неї те саме, що зробили з мене. А що зробили з мене? Жінку, яка нікого не любить, нечутливу до краси світу, нездатну навіть плакати…» Але вона рішуча, бо бачить: «десь у вічності вона має кружляти навколо себе, а я маю дивитися на неї. Я не хотіла повертатися: знову стати молодою жінкою, яка подорожує в товаристві свого батька, я не хотіла, щоб одного дня вона стала схожою на свою матір, і навіть ніхто не згадуватиме, як вона була цією чарівною менадою». У неї є вибір.