У процесі жорстоких боїв під Невелем у лютому 1944 року Гельмут Бон із залишками німецького батальйону, в якому служив зв’язковим, потрапив у полон і після кількох допитів було відправлено до радянського табору для військовополонених. Він пройшов ще через два табори, ледь не загинув на торфорозробках, працював на лісоповалі, став членом антифашистського активу, перш ніж у 1947 році його звільнили і відправили на батьківщину. Журналіст за професією і майстер слова за покликанням, Гельмут Бон написав приголомшливу історію людини, яка зазнала тягаря війни і полону, яка дізналася, що таке голод, холод і непосильна праця. Щоб вирватися з полону, він пожертвував своїми переконаннями, ім’ям і навіть честю. І зрозумів, що цінувати свободу вміють лише ті, хто якось її втратив.