Листування Марка Аврелія з його наставником у риториці й близьким приятелем Марком Корнелієм Фронтоном розкриває малознану сторону особистості імператора-філософа, доповнюючи образ мудреця-стоїка, відомий зі славнозвісних роздумів «Наодинці з собою», жвавими, зворушливими деталями. Темою листів стають і літературні уподобання, і вправи в риториці, і яскраво описані враження від буденних подій, і вічно актуальні розмови про погоду та здоров’я — про все це приятелі висловлюються з непідробною відвертістю почуттів.
А передовсім — листи пройняті їхньою щирою турботою про своїх близьких та одне про одного.
