Ця розповідь не лише про життя однієї з найвизначніших українських актрис – Лесі Кривицької з історичного Чигирина, яка з театром Миколи Садовського емігрувала в Західну Україну, а й про гірку емігрантську долю актора взагалі й долю галицького актора з покоління Івана Рубчака, Йосипа Стадника, Володимира Блавацького, зокрема, а також про час, в якому їм довелося жити під різними окупаційними режимами й бути вірними своєму покликанню.
Для широкого кола читачів та всіх, хто цікавиться історією українського театру.
Нацкешбек
Котолог
