Авторка дослідження шукає відповіді на запитання, що таке український психоаналіз: самодостатнє явище, рівноправний суб’єкт міжнародного психоаналітичного дискурсу чи бліда тінь великого й могутнього Іншого психоаналізу, що мляво і несміливо його наслідує, бо не набув власної ідентичності? На цьому шляху вона розкриває історію психоаналізу в Україні, його місце у світовому контексті та культурному часі через життєдіяльність його творців та випадкових учасників, які в той чи той спосіб долучилися до еволюції психоаналізу.