«Спостереження за болем інших» — есей американської критикині та письменниці Сʼюзен Зонтаґ, що вийшов окремою книжкою у лютому 2003 року, за місяць до вторгнення армії США в Ірак. Зонтаґ продовжує міжвоєнні роздуми Вірджинії Вулф про природу війни і ставить питання про здатність фотографії запобігати насильству: якщо фотографія робить видимими жахи в усіх деталях, чи може вона вплинути на припинення воєн або навпаки — призводить до ведення справедливої війни?
«Спостереження за болем інших» — це також перегляд власних тез Зонтаґ з книжки «Про фотографію» (1977). У потоці багатьох інших зображень, тиражованих у новинах, чи стають події реальними для глядачів з інших країн? Чи надмір знімків ризикує залишитись нормалізованим кімнатним видовищем? В есеї Зонтаґ вписує фотографію в історію іконографії страждань, міркує про сприйняття і вразливість погляду, фотографію і смерть, фотографію і пам’яті про війну — колективні й індивідуальні.
