Предмети й люди навколо нас впливають на нашу здатність до участі в усіх аспектах суспільного життя. Наші міста, робочі місця, технології, навіть наша взаємодія одне з одним — це точки взаємодії для доступу до навколишнього світу. Натрапивши на ці точки доступу, ми іноді можемо легко взаємодіяти з ними, а іноді не можемо. Коли взаємодіяти важко, багато хто з нас намагатиметься пристосуватися. Але часом жодна креативність не дозволяє застосувати рішення, бо воно просто не відповідає фізичним або розумовим можливостям людини. 

Навколо себе ми можемо побачити багато прикладів. Дитина вилазить на стіл, щоб помити руки в умивальнику. Дорослі губляться в пошуках інструкцій, щоб зорієнтуватися в програмному забезпеченні, коли воно оновлюється з додаванням нових функцій. Кожен із нас потрапляв у середовище невідповідної взаємодії, наприклад, замовляючи обід із меню, написаного незрозумілою мовою. Це сила невідповідностей. Вони роблять суспільне життя доступним для деяких людей, але не для всіх. 

Невідповідності — це перешкоди на шляху до взаємодії зі світом навколо нас. І вони є побічним наслідком того, як влаштовано наш світ. Невідповідності — це ті цеглинки, з яких вибудовується відчуження. Вони можуть сприйматися як дрібні моменти роздратування, коли технології не спрацьовують так, як ми сподіваємося. Або викликати таке відчуття, ніби ви наштовхнулися на замкнені двері з великою табличкою «Вхід заборонено». Боляче в обох випадках.   

У цій книжці ми глибоко зануримося в те, як інклюзія може стати джерелом інновацій та зростання, особливо для цифрових технологій.