Опіум дурнів. Нарис про теорії змови

Книга для широкого кола споживачів масової інформації.
Дуже цікаво буде для всіх)

Невелика, але вельми корисна й своєчасна книга, в якій йде мова не тільки про конспірологію й теорії змови, а й про методи ведення інформаційних війн сьогодення.

В першу чергу книгу варто почитати тим
хто впевнений, що світом править Ротшильд, Рокфеллер чи Сорос;
хто сприймає за правду зміст «Протоколів сіонських мудреців»;
хто переконаний, що теракти 11 вересня 2001 року організували американські спецслужби;
хто вірить, що євреї фінансували Гітлера;
хто вважає, що Земля пласка;
хто уникає вакцинації, бо боїться чіпування;
хто погоджується, що всі сучасні «кольорові революції» в світі, в т.ч. два українських Майдани – справа рук американців;
хто припускає, що Україна спровокувала росію на напад, а євреї Гітлера на голокост;
хто полюбляє чутки, а не факти.

Одним з основних чинників, що впливають на схильність вірити, є бажання вірити. А на віру сприймають, коли не мають достатніх знань.

Здавалося б, не є проблемою здобути знання, маючи під рукою купу благ сучасної цивілізації. Але якщо у людини відсутнє критичне мислення, то вона не здатна відрізнити істинне від маніпуляції.

Жертви маніпуляції погоджуються піддатися маніпуляції, бо це їх влаштовує – їм так зручніше і простіше.

Отож, коли людина – невіглас, то вона й вірить у різноманітне інформлайно, черпає новини із соцмереж, серйозно ставиться до теревенів усіляких «експертів», що заполонили увесь інформпростір.

Більше того, невіглас це наполегливо поширює та намагається переконати інших у істинності свого безумства.

Суцільний ефект Даннінга-Крюгера, коли некомпетентність не дозволяє людині усвідомити свої хибні висновки й невдалі рішення. При цьому такі люди поводять себе зверхньо і вважають себе здібнішими за інших…

Підвищення рівня життя та освіти – один з найдієвіших методів нівелювання впливів різних теорій змов.

Впадає в око, що найчастіше до теорій змов вдаються режими, чия демократична легітимність є сумнівною. Теорія змови завжди є в полемічному арсеналі однопартійних систем, диктаторів та популістів.

Не виключаю, що і нам чимдалі частіше будуть підсовувати різні нісенітниці про іноземних агентів, маріонеток і таємні сили. Бо бездарним керівникам держав чи урядів завжди зручно ставати в позу жертви й змушувати виправдовуватися тих, хто насмілився виступити проти них.