Альбера Камю (1913 —1960), французького романіста, філософа, публіциста, лауреата Нобелівської премії 1957 р., за життя називали «володарем дум», і нині він вважається одним з  найвизначніших письменників і мислителів ХХ століття, твори якого перебувають на стику художньої прози і філософського трактату. Камю прагнув залишатися повністю незалежним, перебуваючи в гущавині суспільно-ідеологічної битви, не приставати до жодного із суперницьких таборів, що й знайшло відображення в його творах. У видавництві «Фоліо» вийшли друком його книжки «Чужий», «Чума», «Падіння», «П’єси», «Вигнання і царство».

«Перша людина»  — незавершений автобіографічний роман Камю, який побачив світ лише через третину століття після смерті автора і мав приголомшливий успіх. Коли 4 січня 1960 року письменник загинув в автокатастрофі, чорновий рукопис «Першої людини» виявили у його дорожній валізі. Роман охоплює життя Жака Кормері від народження до його навчання у ліцеї в Алжирі  — це зворушлива розповідь про дитинство, отроцтво, болісну любов сина до матері, про пошук зниклого батька, але також це роман про історію колоністів у величезному і не завжди гостинному Алжирі, про складні стосунки цієї країни з колоністами, про глибокі наслідки війни та політичної революції…