Недоладько, Недочеревик, Недопопелюшка, Недоштанько, Недождень, Недорадник, Недороль...
... і Аля, власне, Галя, яка за свої лінощі і незавершені справи потрапляє до країни Недоладії, де й зустрічає весь той список чудернацьких героїв.
Чи добра ця історія?
Можу посперечатися, оскільки я не знайшла тут жодного позитивного героя - всі мають вади не тільки ззовні (щось їм та не вистачало), а й всередині. Та й сама головна героїня не була прикладом, хоча головні - не завжди ідеальні, правда ж?
Аби знову потрапити додому, Алі необхідно виконати 100 справ, та вже в процесі в неї з'являється бажання допомогти жителям й самої Недоладії.
У другій частині дівчинка опиняється у країні Сяк-Таків, але вже з другом Сашком. Тут вони знайомляться з близнюками Сякусем і Такусем, Бібл-Баблом і Гравиком. Але й на цьому подорожі не закінчуються, оскільки в завершальній частині Алі доведеться-таки повернутися до країни Недоладії, аби розпочати боротьбу з головним злодієм, Першим Недорадником.
Знаю зі свого досвіду, що діткам дуже подобається ця розповідь-мандрівка. Чого не можу сказати про дорослого, досвідченого читача, який, читаючи твір української авторки, може простежити безліч паралелей з творами світової літератури.
Однак те, що кожен з нас має відповідати за свої вчинки і не перекидати на інших відповідальність за власне життя, - чітко простежується у кожній частині цієї незвичайної трилогії
До слова, оформлення "Абабагаламаги", як завжди, на висоті, а прекрасні ілюстрації Грасі Олійко настільки чарівні, що навіть не помічаєш, що вони виконані не в кольорі.
