Особливості бібліотерапії для школярів: як читання зменшує тривогу

Чи помічали ви, як одна книжка здатна заспокоїти? Трапляється, що герой на сторінках переживає те саме, що й читач або читачка — і раптом стає легше. Це не випадковість. Це бібліотерапія: коли книжки не просто розвага, а підтримка.

Що таке бібліотерапія

Бібліотерапія — це коли книги допомагають впоратися з емоціями. Не просто відволікають, а підтримують по-справжньому. Одна історія може дати розраду, інша — підказку, третя — просто відчуття, що ви не самі. Це може бути роман, казка, поезія, навіть комікс. Головне — щоб історія відгукнулась. Щоб після неї стало трохи легше.

Цю практику досліджують понад сто років., а сам термін «бібліотерапія» з'явився ще у 1916 році в статті американського есеїста Самуеля Крозерса для The Atlantic Monthly. Проте ідею «читання для зцілення» застосовували ще у XIX столітті в лікарнях і психіатричних установах.

Читання допомагає при тривожності, втомі, зміні життєвих обставин. Для дітей та підлітків — це ще й спосіб краще зрозуміти себе.

Як працює бібліотерапія

У класичному форматі бібліотерапія виглядає так: є спеціаліст, який слухає історію людини й підбирає книги, що можуть допомогти. Наприклад, Люсі Пірсон — письменниця, бібліотерапевтка та кураторка бібліотеки The Literary Edit — допомагає людям знайти полегшення, мотивацію, підтримку або натхнення, рекомендуючи книги відповідно до їхніх обставин.

«Бібліотерапія допомагає людям відчути, що їх розуміють. Це спосіб подолати тривожність, подивитись на ситуацію під іншим кутом або просто знову відчути радість від читання», — каже вона.

Також ви можете обрати книги і самостійно або разом із дитиною. Головне — бути уважними до стану: чого зараз хочеться? Розуміння? Втіхи? Відволікання? Усе це можуть дати книги.

В одній ситуації підійде історія про героя, який пережив схоже. В іншій — навпаки, щось легке й фантастичне. Тут немає універсального рецепта. Але є велика сила читання у правильний момент.

Осіння тривога у школярів: причини й симптоми

Вересень — це не лише нові зошити, для багатьох школярів це ще й нова хвиля тривожності. Зміна режиму, тиск оцінок, соціальні страхи — усе це може викликати так звану «осінню тривогу».

Як це проявляється:

• дитина стає тривожною або замкнутою;
• скаржиться на головний біль або живіт без явної причини;
• уникає школи;
• погано спить, втрачає апетит;
• гірше зосереджується, падає успішність.

Це не завжди ознака серйозного розладу. Але тривога — це сигнал. І важливо його не ігнорувати. За даними, психотерапевтки та авторки Bibliotherapy in the Bronx, Емілі Румбл, книги можуть стати доступним способом допомоги, особливо у шкільному або родинному середовищі. Це інструмент емпатії, самопізнання й підтримки.

Як художні книги допомагають

Книги можуть бути підтримкою. Особливо тоді, коли говорити складно. В історіях дитина бачить знайомі почуття: страх, розгубленість, сором, смуток. І розуміє, що це нормально. Інші теж через це проходять.

Читання дає простір прожити свої емоції. Без оцінювання. Без поспіху. Просто у своєму ритмі.

Що дають дитині художні книги:

• приклад: як інші впоралися зі страхом або невпевненістю;
• співпереживання: можливість побачити ситуацію з іншого боку;
• відчуття контролю: сюжет має кінець, навіть якщо в житті все ще не ясно;
• натхнення: «якщо герой зміг — зможу й я».

Іноді варто дати дитині книгу, де описано щось близьке. Іншим разом — щось легке й фантастичне. Обидва варіанти правильні, якщо після читання стає спокійніше.

Книги можуть:

• знижувати тривожність;
• покращувати настрій;
• надихати на розмову з дорослими;
• допомагати краще розуміти себе.

Це не заміна терапії. Але це реальний інструмент підтримки — простий і доступний.

Топ-10 книжок для емоційної підтримки

Ось книги, які можуть допомогти дітям розібратись у власних емоціях. Вони пояснюють, що таке страх, злість, сум чи радість і як із цим справлятися. Після прочитання легше говорити про свої почуття, бо зʼявляється розуміння, що з тобою все гаразд. І що всі емоції — нормальні.

• «Велика книга почуттів», Ґжеґож Касдепке
• «Недитячі розмови. Як обговорювати з дитиною складні питання», Наталія Чуб, Аліна Руденко, Марія Бежовець, Марина Коробейник
• «Емоції Ґастона. Я впевнений у собі», Шін Орелі Ш'єн Шо
• «(Не)дитячі емоції: страх, гнів, печаль і радість», Наталя Гладких
• «Будь собою», Оксана Демченко
• «Школа почуттів», Василь Федієнко, Наталія Царенко
• «Я вмію керувати емоціями!», Віржіні Лімузен, Ізабель Філльоза, Ерік Вейє
• «Дружу з емоціями. Що робити, якщо злишся?», Оксана Самуляк
• «Емоціємір інспектора Дила», Сусанна Ісерн
• «Маленькі динозаври, великі почуття», Свапна Геддов, Ембер Овен

Поради шкільних психологів

В іноземних дослідженнях та статтях бібліотерапія часто описується як про метод для вчителів, батьків чи психологів. Але от про те, як із книжками працюють саме шкільні психологи — майже не згадують. А шкода. Бо саме вони найчастіше поруч із дітьми, коли складно. І саме вони можуть порадити потрібну історію або підтримати після прочитання.

Шкільні психологи знають, як росте й розвивається дитина, як вона реагує на стрес чи зміни. Вони частіше працюють індивідуально або в маленьких групах, тобто мають час і можливість бути уважними до кожного. Іноді саме така розмова навколо книги — найкраща підтримка.

У дослідженнях (Aiex, Hebert і Furner) виділяють дев’ять причин, чому бібліотерапія в школі справді працює:

• Щоб показати дитині, що вона не одна в подібній ситуації.
• Щоб запропонувати дитині інше розв'язання її проблеми.
• Щоб допомогти дитині відкритися й поговорити про те, що її турбує.
• Щоб допомогти дитині сформувати ефективний план дій.
• Щоб підвищити самооцінку дитини.
• Щоб зняти накопичений психоемоційний тиск.
• Щоб спонукати дитину до чесної самооцінки.
• Щоб допомогти дитині відкрити для себе нові інтереси.
• Щоб поглибити розуміння поведінки, мотивів і дій інших людей.