Зоран Жмирич

моя помилка в тому, що переважно пишу відгуки по гарячих слідах - одразу після прочитання ⠀ а такі книжки, як оцей "Блокбастер" хорватського автора, пропонують, та ні, вимагають - замислитися ⠀ про людину на війну, про людськість на фронті, про стирання межі між божевіллям і здоровим глуздом, про втрату "всього святого" перед лицем смерті, про свого і ворога ⠀ і якщо це історія про війну сербів і хорватів, то під час читання дуже легко можна було уявити, що це й наша війна ⠀ зоран жмирич розповів лише кілька епізодів, не намагаючись охопити всю війну 91-95 років, але йому найперше йшлося про глибинніші питання - чим є війна, чи є у нас вибір, що війна робить із людиною ⠀ ще тут чудово обіграно назву й захоплення героїв кінематографом ⠀ місцями жорстоко, але це лише книжка - на війні реальність страшніша, тому читати варто й потрібно, щоб пороздумувати над тими всіма питаннями людяності в час війни ⠀ і тут більше питань, ніж відповідей, та й кожен сам має знаходити власні відповіді ⠀ хтось комусь дарує життя, а хтось - смерть, хтось вірить в людину, а хтось - у справедивість, хтось мусить помститися, а хтось - жити із втратою, але завжди це буде лише твій вибір і тобі з ним жити далі ⠀ тут війна без прикрас, і що важливіше - тут люди змальовані без пафосу й героїзму, а справжні й слабкі ⠀ автор там був - він точно знав, про що пише

Анонім